№ 95397247, 09.03.2021, Kamianka District Court of Cherkasy Oblast

09.03.2021 Справа № 696/8/21

№ 3/696/20/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Кам`янка

Суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Шкреба В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з СПД № 2 (м. Кам`янка) відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою по АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4, статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП,

встановив :

01 січня 2021 року близько 05 год. 40 хв. гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21091 д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Польовій в с. Косарі Кам`янської ОТГ Черкаської області не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та недотримувався безпечного інтервалу руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , через що автомобілі отримали механічні пошкодження, чим допустив порушення п.п. 12.1, 13.1 ПДР України.

Він же, в цей же час і в цьому ж місці після скоєної цієї дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем ВАЗ 21091 д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Польовій в с. Косарі Кам`янської ОТГ Черкаської області та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим допустив порушення п.2.10 а) ПДР України.

Він же, в цей же час і в цьому ж місці здійснював керуванням вказаним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, як то різкий запах алкоголю з порожнини рота та нечітка мова, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності свідків, чим допустив порушення пункту 2.5 та 2.9 а) ПДР України.

В судових засіданнях ОСОБА_1 винуватим себе не визнав, надав суду пояснення, що винуватцем дорожньо-транспортної пригоди являється не він, а водій іншого транспортного засобу ОСОБА_2 . Під час документування події працівниками поліції допущені граматичні помилки, описки та виправлення, а також порушено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, від проведення якої у процесуальний спосіб він не ухилявся.

На заплановане судове засідання від 09 березня 2021 року ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, що являється його правом, передбаченим ст. 268 КУпАП і не перешкоджало розгляду справи з огляду на надані ним письмові пояснення.

За змістом статей 252 та 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні була допитана як свідок гр. ОСОБА_3 , яка показала, що ОСОБА_1 являється їй родичем – троюрідним братом. У вказаний в протоколах час вона знаходилась у автомобілі під керуванням ОСОБА_2 на задньому сидінні. В ході руху відчула удар об корпус автомобіля, після чого спостерігала за рухом невідомого їй транспортного засобу білого кольору. ОСОБА_2 зупинив власний автомобіль, викликали працівників поліції. За самою дорожньою обстановкою вона не слідкувала, а порсалась у своїй жіночій сумці. На автомобілі був вдарений бампер, зі слів працівників поліції та ОСОБА_2 їй згодом стало відомо, що за кермом невідомого автомобіля був ОСОБА_1 .

Суд намагався забезпечити явку в судове засідання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 , проте останні до суду не виявили бажання з`явитись, а тому суд вважав за можливе проводити дослідження їх письмових показів, з огляду, що від них були відібрані письмові пояснення на час дорожньо-транспортної пригоди, і ці пояснення не носили бланкового характеру, а надавались працівникам поліції кожним з них окремо, про що свідчать їх смисловий зміст, різні дані працівників поліції, які їх відбирали та почерк.

З досліджених письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_4 слідує, що вказані особи повідомили обставини дорожньо-транспортної пригоди, вказали на ОСОБА_1 як особу, в якій вони прямо впізнали причетного до керування автомобілем ВАЗ 21091 д.н.з. НОМЕР_1 та особу, яка є винуватою у пошкодженні автомобілів.

Ці покази повністю узгоджуються і з показами свідка ОСОБА_3 , яка була допитана безпосередньо судом, а також дослідженими даними рапорту про виявлене адміністративне правопорушення, рапорту про прийняття заяви про пригоду, протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення, в якому ОСОБА_2 також було прямо вказано на ОСОБА_1 як правопорушника.

Факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21091 д.н.з. НОМЕР_1 в момент дорожньо-транспортної пригоди також слідує із встановлених обставин постанови серії БАА № 708953 від 01 січня 2021 року, а дана постанова не є скасованою і відомості про її оскарження суду не були відомі, а отже вона набула чинності і висновки викладені в ній є обов`язковими для застосування.

Заперечення ОСОБА_1 своєї винуватості у дорожньо-транспортній пригодиі спростовуються не тільки вказаними вище доказами, а й даними схеми пригоди від 01.01.2021 року з відомості про оглянуті транспортні засобу, з яких слідує спроможність виникнення пошкоджень транспортних засобів за обставин вказаних у протоколі та повідомлених потерпілим ОСОБА_2 і свідком ОСОБА_4 . Хоч ОСОБА_1 і заперечував проти внесених даних до схеми пригоди, проте з клопотанням про призначення авто технічної експертизи до суду не звертався, висновок відповідного експерта не надав, а тому належними доказами свої спростування суду не аргументував і суд не знаходить доказів, що ОСОБА_1 вживав вичерпних і достатніх заходів задля уникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Даної сукупності доказів достатньо для прийняття судом висновку, що ОСОБА_1 являється винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, що склалась, і цих же доказів є достатнім для прийняття висновку, що саме під його керуванням автомобіль ВАЗ 21091 д.н.з. НОМЕР_1 з місця такої пригоди зник.

Такі дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (стаття 124 КУпАП) та залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний (стаття 122-4 КУпАП).

З досліджених письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 випливає, що ОСОБА_1 в їх присутності як водій категорично відмовлявся на вимогу поліцейського проходити медичний огляд на стан сп`яніння.

Це ж підтверджується і наявним у матеріалах справи направленням до закладу охорони здоров`я, а так само даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського, з якої слідує, що ОСОБА_1 на неодноразову вимогу поліцейського від проходження медичного огляду відмовлявся, ухилявся від прямих відповідей на запитання, при цьому перебував у свідомому стані.

З вказаного слідує, що у поліцейського були підстави підозрювати знаходження водія у стані алкогольного сп`яніння, а тому вимоги про проходження медичного огляду як на місці, так і медичному закладі були законними.

Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення ступеню його сп`яніння.

Згідно п.2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на вказане працівником поліції було дотримано процедуру документування відмови від проходження медичного огляду згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом МВС, Мінохорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, а тому всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, оцінивши за власним переконанням докази, суд приходить до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП як то відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Між тим, суд не вважає обґрунтованим посилання у протоколі на порушення ОСОБА_1 пункту 2.9 а) ПДР України, оскільки суд не може прийняти як доказ висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 у зв`язку з наступним.

З відеозапису вбачається факт відмови водія від проходження медичного огляду, тоді як відсутні дані про те, яким чином лікарем визначено ступінь сп`яніння, а як слідує з пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такий ступінь було визначено за зовнішніми ознаками.

Між тим, всупереч вимог п. 17 Інструкції зміст висновку щодо результатів огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 від 01.01.2021 року під запис не був доведений йому, а саме відповідна графа 11 яка має містити підпис обстежуваного незаповнена і у ньому не має відомостей про особу поліцейського в присутності якого він складався згідно пункту 22 Інструкції такий висновок є недійсним, і судом як доказ також прийматись не може. Відеозапис нагрудної камери поліцейського та сам висновок не містить відомостей про відмову ОСОБА_1 підписувати цей висновок.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про допущені граматичні помилки, описки та виправлення зі сторони працівників поліції у ряді процесуальних документів, суд вважає, що в даному випадку мали місце описки, які не є істотним порушенням, що тягнуть за собою визнання певного процесуального документу недійсним.

У в`язку з чим, ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 122-4, статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують адміністративну відповідальність суд не знаходить.

Суд вважає, що ОСОБА_1 заслуговує на призначення йому адміністративного стягнення з урахуванням правил статті 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.

Керуючись ст.ст. 33,40-1,130, 283-285 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ “Про судовий збір”,

постановив:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за статтею 122-4, статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення з урахуванням положень ст. 36 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00(десять тисяч двісті) грн. ( Отримувач: ГУК у Черк. обл./Черкаська обл/21081300 р/р:UA918999980313030149000023001 МФО 899998 Код класифікації доходів бюджету 21081300 ЄДРПОУ 37930566, Банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу – адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у дохід Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів:ГУК у Черк. Обл../тг м. Кам`ян/22030101, р/р UA 578999980313181206000023631, МФО 899998, код класифікації бюджету 22030101, ЄДРПОУ 37930566, банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу – Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050, пункт 5) судовий збір в сумі 454 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, захисником через Кам`янський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В.В.Шкреба