Court ruling № 95387329, 09.03.2021, Central District Court of Mariupol City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Mariupol City)

Справа №263/1443/21

Провадження № 1-кс/263/1665/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Шатілова Л.Г., при секретарі Ничипорук А.А., розглянувши заяву судді Шевченко О.А. про самовідвід у кримінальному провадженні № 1202005077000189 від 22.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області знаходиться кримінальне провадження № 1202005077000189 від 22.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 05 лютого 2021 року вказане кримінальне провадження визначене до розгляду судді Шевченко О.А.

04 березня 2021 року від судді Шевченко О.А. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України надійшла заява про самовідвід у вказаному кримінальному провадженні, оскільки 16 грудня 2020 року суддею винесено рішення у цивільній справі №263/11335/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Згідно позову в зазначеній цивільній справі, ОСОБА_1 оскаржував дії Прокуратури Донецької області щодо розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет за підписом «Прес-служба прокуратури Донецької області» відомостей стосовно нього у кримінальному провадженні №1202005077000189

Вирішуючи питання за вказаною заявою про самовідвід, суддя враховує наступне.

Відповідно до вимог ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. (Постанова Верховного Суду від 17.09.2019р., справа № 277/599/15-к, провадження № 51-9889км18).

У постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року № 277/599/15-к сформовано правову позицію, відповідно до якої у разі, коли суддя приймав участь у справі, що стосується обставин кримінального провадження, то він не має право приймати участь у розгляді такого кримінального провадження.

Суддя Шевченко О.А. розглядала цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, Предметом позовних вимог було оскарження ОСОБА_1 дії Прокуратури Донецької області щодо розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет за підписом «Прес-служба прокуратури Донецької області» відомостей стосовно нього у кримінальному провадженні №1202005077000189.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 75 КПК України, з метою недопущення у майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірні очікування законності можливого вироку суду, що може бути сумнівом неупередженого рішення у справі в інших учасників процесу та забезпечення їм загальних засад кримінального провадження, а також усунення будь-яких сумнівів, що суддя не здатен винести неупередженого рішення, необхідно дійти висновку про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід у вказаному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 369, 372 КПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву судді Шевченко О.А. про самовідвід у кримінальному провадженні № 1202005077000189 від 22.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, - задовольнити.

Передати матеріали для повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Г. Шатілова