Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
РІШЕННЯ
"06" травня 2010 р. Справа № 7/035-10
Розглянувши справу за позовом ТОВ "Васильківська центральна районна аптека № 2"
До ФОП ОСОБА_1
Про стягнення 4008,85 грн.
суддя
за участю представників сторін:
від позивача: Барсученко О.В. представник за довіреністю б/н від 05.01.2010року,
від відповідача: не зявились,
секретар судового засідання: Яцук Е.В.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Васильківська центральна районна аптека №2» (далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №1 від 03.03.2010року (вх. №1046 від 16.03.2010року) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 4008,85грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором оренди №10-В нежитлового приміщення від 01.10.2009року щодо своєчасної оплати орендної плати, а тому просить суд стягнути з відповідача 2483,33грн. основного боргу, 1241,00грн. штрафу, 175,05грн. пені, 109,47грн. інфляційних збитків.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2010року було порушено провадження у справі №7/035-10 та призначено її розгляд на 20.04.2010року.
У звязку з неявкою в судове засідання 20.04.2010року представників відповідача належним чином повідомленого про дату. час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, розгляд справи відкладався на 06.05.2010року.
У судовому засіданні 06.05.2010року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представники відповідача в судове засідання 06.05.2010року не зявились, відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його незявлення не перешкоджає вирішенню спору.
За згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 06.05.2010року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив
01.10.2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківська центральна районна аптека №2» (орендодавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди №10-В нежитлового приміщення (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець у відповідності з цим договором передає, а орендар приймає в оренду, тобто в тимчасове і платне користування, нежиле приміщення 3-го поверху (надалі приміщення) за адресою: м. Васильків, бул. Грушевського, 26, загальною площею 17,4 кв. м., для використання в господарській діяльності орендаря.
Як визначено п. 1.5. договору вступ орендаря у тимчасове користування приміщення настає з моменту підписання акту прийому-передачі нежилого приміщення, який є невідємною частиною даного договору.
Згідно п. 2.3. договору передача приміщення у користування орендарю та повернення приміщення орендодавцю оформлюється відповідними актами прийому-передачі. Акт прийому-передачі приміщення підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печаткою орендаря.
Пунктом 3.1. договору сторонами погоджено, що розмір орендної плати складає 1490,00грн. в т.ч. ПДВ. Орендна плата сплачується до 5 числа кожного місяця за поточний місяць. Орендна плата за перший місяць оренди сплачується орендарем протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення. Орендна плата за останній місяць оренди сплачується орендарем протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору.
Згідно п. 7.1. договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.03.2010року.
Пунктами 7.2., 7.3. договору визначено, що даний договір може бути достроково розірваним у певних випадках як з ініціативи орендаря, так і з ініціативи орендодавця.
Факт прийому - передачі нежитлового приміщення в оренду відповідачу підтверджується Актом прийому-передачі від 01.10.2009року, складеним і підписаним представниками сторін у відповідності з умовами Договору.
Господарським судом встановлено, що 17.11.2009року сторонами була підписана додаткова угода до договору оренди №10-В від 01.10.2009року, якою сторони дійшли згоди про розірвання з 20.11.2009року договору оренди.
Як стверджує позивач, та незаперечено відповідачем, останній в строк, визначений п. 3.1. договору, за жовтень листопад 2009року не сплатив орендну плату.
Оскільки відповідач в порушення умов договору орендну плату станом на 03.03.2010року так і не сплатив, позивач звернувся з позовом до суду.
З матеріалів справи судом встановлено, що орендна плата, передбачена договором, складає 1490,00грн. Враховуючи час користування відповідачем орендованим майном, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 2483,33грн., з яких 1490,00грн. орендна плата за жовтень 2009року та 993,33грн. за листопад 2009року.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено ч.1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 4.2.2. передбачено, що орендар зобовязаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Стаття 193 ГК України передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2483,33грн. орендної плати за період з жовтня по листопад 2009року є правомірною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата та/або компенсація по сплаті комунальних послуг, що перерахована несвоєчасно або в неповному розмірі, стягується орендодавцем з орендаря з урахуванням штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості на момент розрахунку за кожний випадок вчасної несплати орендної плати. Сума боргу за орендну плату та штраф за прострочення підлягає сплаті впродовж 10 календарних днів з моменту її виникнення. При порушенні десятиденного терміну сплати, зазначених в цьому пункті платежів, починаючи з одинадцятого дня, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по орендній платі та/або компенсації по сплаті комунальних послуг за кожен день прострочення.
На цій підставі, враховуючи прострочення відповідачем терміну сплати орендної плати позивачем нараховано штраф у сумі 1241,00грн. та пеню в розмірі 175,05грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені та штрафу одночасно, господарський суд зазначає, що такі вимоги є цілком обґрунтованими та законними з наступних підстав.
Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між субєктами господарювання, а також між цими субєктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, в тому числі і умови щодо відповідальності сторін, що не суперечать законодавству.
Проаналізувавши умови укладеного сторонами договору, господарський суд відзначає, що договором передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки пені та штрафу. При цьому, чинне законодавство не встановлює граничного розміру неустойки, а тому збільшення її розміру за рахунок встановлення пені у випадку порушення виконання зобовязання з оплати у, встановлений вказаним договором, строк понад 10 календарних днів, не суперечить чинному законодавству.
За таких обставин, зміст пункту 3.6. договору оренди, який передбачає наслідки несвоєчасної оплати орендної плати та/або комунальних платежів та встановлює відповідальність в даному випадку орендаря у вигляді сплати штрафу і у разі такої несплати в подальшому збільшує розмір відповідальності застосуванням пені за кожний день прострочки, є таким, що не суперечить чинному законодавству.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені та штрафу, господарський суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним.
Позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат від простроченої суми у розмірі 109,47грн.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Оскільки інфляційні втрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних збитків, господарський суд зазначає, що до стягнення з відповідача підлягає 63,08грн. інфляційних нарахувань (розрахунок суми інфляційних нарахувань здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 8.0.1.»), а тому вважає, поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат невірним.
З урахуванням вищенаведеного, господарський суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 63,08грн. інфляційних втрат, в іншій частині позову, а саме в стягненні 46,39грн. інфляційних втрат, суд відмовляє.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт існування заборгованості перед позивачем, проте доказів оплати суми боргу в повному обсязі не надав.
За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, у сумі 3962,46грн., з яких 2483,33грн. заборгованість по орендній платі, 1241,00грн. штраф, 175,05грн. пеня та 63,08грн. інфляційні збитки. В іншій частині позову, а саме в стягненні 46,39грн. інфляційних збитків суд відмовляє.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківська центральна районна аптека №2»(08600, м. Васильків, вул. Грушевського, 26, код ЄДРПОУ 01977777) 2 483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 33 коп. заборгованості по орендній платі, 1 241 (одну тисячу двісті сорок одну)грн. 00коп. штрафу, 175 (сто сімдесят пять)грн. 05коп. пені, 63 (шістдесят три)грн. 08коп. інфляційних збитків та судові витрати: 100(сто)грн.81коп. державного мита і 233 (двісті тридцять три)грн. 26коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.
Дата підписання 12.05.2010року
The court decision No. 9534310, Commercial Court of Kyiv Oblast was adopted on 06.05.2010. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 7/035-10. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: