Court ruling № 9532462, 07.04.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

07.04.10№ 05-5- 28 / 3863 Суддя господарського суду м. Києва , розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ОМК"

до закритого акцонерного товариства "Лігобуд"

про стягнення 26 522,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМК" звернулось до суду з позовною заявою до закритого акцонерного товариства "Лігобуд" про стягнення 26 522,31 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.

Згідно п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Доданий до позовної заяви опис вкладень кореспонденції свідчить про те, що позовну заяву і додані до неї документи надіслано лише за адресою м. Київ, а/с № 40. Доказів направлення позовної заяви і доданих документів на адресу відповідача м. Київ, бульвар Перова, 13/2, не додано.

В даному випадку господарським судом враховується, що документів на підтвердження адреси реєстрації відповідача не надано.

Відповідно до п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжного доручення № 43 від 22.03.2010, доданого позивачем як доказ сплати державного мита, в ньому вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній код бюджетної класифікації та символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.

Крім цього, згідно з п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 50 (дата надходження) зазначаються число, місяць та рік отримання банком платника розрахункового документа: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом і рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

На поданих платіжних дорученнях № 43 від 22.03.2010 та № 44 від 23.03.2010 відсутні дата, підпис відповідального виконавця та відбиток печатки банку, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення № 44 від 23.03.2010, з якого вбачається, що в рядку призначення платежу відсутній код економічної класифікації, що не відповідає всім переліченим вище вимогам.

Приймаючи викладені обставини та керуючись п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного недоліку.

При повторному зверненні позивачу необхідно надати суду належним чином оформлене платіжне доручення на підтвердження сплати державного мита або довідку державного казначейства про зарахування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення за відповідним кодом бюджетної класифікації і символом звітності банку та докази направлення копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів на адресу відповідача зазначену у позовній заяві.

          Суддя                                                                       О.С. Копитова