Court ruling № 9532036, 17.09.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 40/33517.09.09 За позовом Приватного підприємства „Удача Плюс” до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс”

про визнання недійсним актів

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

Від позивача: Фурман Д.М. за довіреністю від 22.07.09 №45, Сорока В.Ф. –генеральний директор;

Від відповідача: Єщенко І.О. за довіреністю від 08.01.09 №01/5-11-жс;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –Приватне підприємство „УДАЧА ПЛЮС” звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс” про визнання недійсними Актів обстеження квартири №46 по вул. Лепській, 19/7 з приводу її залиття , які складені представниками Відповідача.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Позивач вважає Акти, що предметом спору, є дією Відповідача, які спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних обов’язків у позивача. Позивач вважає, що зміст та форма зазначених Актів суперечить чинному законодавству України, моральним засадам суспільства та погіршує становище Позивача порівняно із діючим законодавством. У позові посилається на ч. 1 ст. 11, ст. ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України , ч.2 п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.05 №76, який зареєстрований у Мінюсті 25.08.05 за №927/11207.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.07.09 порушено провадження справі №40/335 за даним позовом та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 08.09.09.

У судове засідання 08.09.09 з’явились представники усіх учасників судового процесу. Відповідач, виконуючи вимоги ухвали суду, надав суду відзив на позов, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову. У судовому засіданні 08.09.09 суд, керуючись ст. 77 ГПК України, оголосив перерву до 17.09.09.

11.09.09 через службу діловодства Господарського суду м. Києва представник Відповідача надав письмові пояснення на відзив відповідача, у яких відмітив, що відзив відповідача на позов не ґрунтується на основі закону та є безпідставними та необґрунтованими.

У судове засідання 17.09.09 з’явились представники сторін.

Судом заслухані пояснення представників Позивача та Відповідача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд встановив, що Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс” про визнання недійсними Актів обстеження квартири №46 по вул. Лепській, 19/7 з приводу її залиття , які складені представниками Відповідача.

Позивач розцінює зазначені Акти як правочини в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, які у відповідності зі ст. 215 ЦКУ можуть бути визнані судом недійсними з підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В процесі слухання справи, суд прийшов до висновку, що заява такого роду не підлягає розгляду в господарських судах України.

Так, відповідно до ст. 1 ГПК України особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , але при умові дотримання норм, що встановлюють підвідомчість господарських справ.

Суд відзначає, що виключний перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначений ст. 12 ГПК України, яка носить імперативний характер, зокрема, ними, є:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Судом встановлено, що в оспорюваних актах від 30.06.06, від 07.06.06, від 15.09.06, від 10.01.07, від 14.09.07, від 21.11.07, недійсність яких є предметом розгляду у справі №40/335, відсутні будь-які дані про прийняття сторонами за ними на себе будь-яких прав чи обов’язків, тобто відсутні істотні умови. Вони тільки зазначають факти, які відбулися у визначеному місці у визначений день.

Суд розцінює зазначені акти як спосіб волевиявлення учасників, що уклали ці акти, які за своєю правовою природою не є актом державного органу чи іншого органу в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, а тому не є документом, що породжує певні правові наслідки.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що оспорюваний акт не є угодою чи актом ненормативного характеру, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що спір непідвідомчий господарському суду (стаття 12 ГПК) (п. 2 роз’яснення ВАСУ від 23.08.94 р. N 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування ст.ст. 80, 81 ГПК України").

Відповідно до ст.47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно з п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню, зокрема у випадку припинення провадження справі.

Крім того, відповідно до положення пункту 13 статті 6 “Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ”, повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи.

Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

В зв’язку з наведеним вище, згідно з п.3 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, керуючись ст.47 , п. 6 ч.1 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ: 1. Припинити провадження справі.

2. Повернути Приватному підприємству "УДАЧА ПЛЮС" (01021, м. Київ, вул.Липська, 19/7 кв. 45, код ЄДРПОУ 30055771, п/р 26004300191001, Оболонська філія АКБ "Київ", МФО 320605) суму зайво сплаченого державного мита у розмірі 425,00 грн. (чотириста двадцять пять гривень нуль копійок), та 197,00 грн. (сто дев'яносто сім гривень нуль копійок) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Пукшин Л.Г.