Court ruling № 95237266, 01.03.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

01 березня 2021 року м. Київ № 640/2079/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» (далі - позивач) з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 20.01.2021 ВП №64182668.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить встановити заборону відповідачу вчиняти дії щодо примусового стягнення виконавчого збору у сумі 152398,28 доларів США, яке здійснюється на підставі виконавчого провадження №64182668.

Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначив, що у разі незастосування вказаного заходу забезпечення позову настають негативні наслідки для позивача, а саме позбавлення права власності на грошові кошти, оскільки позивач є господарюючим суб`єктом, то в результаті таких дій будуть вилучені обігові кошти, що є засобом забезпечення безперервного процесу транспортування аміаку трубопроводом та забезпечення належної безпеки вказаного трубопроводу.

У контексті наведеного суд зазначає, що до заяви позивачем не додано жодних документів, які містили б відомості щодо його поточних фінансових показників, обсягу оборотних коштів (активів), інформацію про наявність або відсутність інших активів тощо. Тобто, матеріали доданих до заяви про забезпечення позову документів не містять доказів неможливості позивача, з урахуванням розміру нарахованого виконавчого збору, продовжувати нормально функціонувати та здійснювати господарську діяльність.

Водночас, питання, пов`язані зі сплатою виконавчого збору на підставі спірної постанови, не входять до предмету доказування у даній справі, який безпосередньо пов`язаний з перевіркою дотримання відповідачем, під час її прийняття, вимог законодавства. У свою чергу відповідні обставини не створюють передумов для висновку, що невжиття заходів забезпечення даного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як учасника публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що наслідки від даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки навіть після звернення оскаржуваної постанови до примусового виконання і відкриття виконавчого провадження, заявник не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення її виконання в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», а в разі задоволення позову звертатись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно чинного законодавства.

Таким чином, заявником не доведено належними та допустимими доказами очевидної протиправності оскаржуваної постанови. Водночас, обставини правомірності винесення оскаржуваної постанови підлягають встановленню під час судового розгляду справи по суті.

Крім того, позивачем не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 КАС України, у зв`язку із чим в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко