
Справа № 226/221/21
Справа № 226/221/21
Провадження № 2/226/238/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2021 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Попенко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Мирноградвугілля» (далі ДП «Мирноградвугілля») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в обґрунтування якого вказав, що він з 02.11.2010 по 03.08.2020 перебував у трудових стосунках з відповідачем, працюючи у ВП «Шахта «Капітальна», та 03.08.2020 був звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за п.1 ст.38 КЗпП України. У порушення трудового законодавства відповідач не розрахувався з ним у день звільнення, фактично сплативши всі належні йому суми 25.01.2021. Тому, посилаючись на ст.117 КЗпП України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 04.08.2020 по 24.01.2021 включно у розмірі 157185 грн 44 коп., виходячи із розрахунку його середньоденного заробітку 1332 грн 08 коп., помноженого на 118 робочих днів, та сплачений ним судовий збір у розмірі 1572 грн.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ДП «Мирноградвугілля» до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність, подав відзив на позовну заяву, згідно з яким зазначив, що повний розрахунок з позивачем був проведений 25.01.2021. Посилаючись на практику Верховного Суду України, запроваджений на території України у зв`язку з захворюванням на COVID-19 карантин, який негативно вплинув на фінансове положення підприємства, просить суд зменшити розмір відповідальності відповідача до 40000 грн.
Ухвалою судді від 03.02.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 02.11.2010 по 03.08.2020 знаходився у трудових стосунках з ДП «Мирноградвугілля», працюючи гроз 5 розряду з повним робочим днем у ВП «Шахта «Стаханова» (нині - ВП «Шахта «Капітальна»), 03.08.2020 його було звільнено відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП у зв`язку із виходом на пенсію, що підтверджується записами з трудової книжки позивача (а.с.6-10).
Відповідно до довідок ДП «Мирноградвугілля» від 11.01.2021 заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за станом на 11.01.2021 складала за серпень 2020 року - 72146 грн 96 коп., за грудень 2020 року - 3 грн 61 коп. (компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату ), а всього 72150 грн 57 коп. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням складає 1332 грн 08 коп.(а.с.11).
Згідно виписці по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк», за період з 21.08.2020 по 25.01.2021 та довідці ДП «Мирноградвугілля» від 12.02.2021 заборгованість по заробітній платі в сумі 72146 грн 96 коп. виплачена позивачу 15.01.2021, а в сумі 3 грн 61 коп. (компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату) - 25.01.2021 (а.с.14-19).
Відповідно до табелю обліку використання робочого часу за серпень 2020 року ВП «Шахта «Капітальна» ОСОБА_1 у день звільнення 03.08.2020 працював у першу зміну.
За приписами ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.
Згідно за ст.116 КЗпП України при звільненні робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Судом встановлено, що остаточний розрахунок з позивачем, який у день звільнення працював, проведено 25.01.2021.
Так як підприємством у день звільнення розрахунок з позивачем не проведено, воно має відповідати перед позивачем згідно зі ст.117 КЗпП України.
Згідно з довідкою відповідача від 11.01.2021 заробіток позивача за два останні місяці праці перед звільненням склав: у червні 2020 року за 21 робочий день 32362 грн 48 коп., у липні 2020 року за 15 робочих днів 15592 грн 26 коп., отже середньоденна заробітна плата позивача дорівнює 1332 грн 08 коп. ((32362,48 грн + 15592,26 грн) : (21 день + 15 дні)) і відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100.
Кількість робочих днів за період з 04.08.2020 по 24.01.2021 з урахуванням додатку до листа Міністерства соціальної політики України про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік № 1133/0/206-19 від 29.07.2019 та листа Міністерства соціальної політики України про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік № 3501-06/219 від 12.08.2020 становить: за серпень 2020 року - 19 днів, за вересень 2020 року - 22 днів, за жовтень 2020 року - 21 день, за листопад 2020 року - 21 день, за грудень 2020 року - 22 дні, за січень 2021 року - 14 днів, а всього 119 днів.
Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за 118 днів, що буде дорівнювати: 157185 грн 44 коп. (118 робочих днів х 1332 грн 08 коп.).
Згідно з висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 27.04.2016 у справі № 6-113цс16, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст.117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц.
Беручи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум (72150 грн 57 коп.), період затримки виплати такої заборгованості - майже шість місяців, карантин, запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України у зв`язку із захворюванням на COVID -19, який безумовно впливає на фінансовий стан підприємства, суд вважає справедливим, пропорційним та таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 80000 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.
За приписами ч.1 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений ним судовий збір у розмірі 800 грн 00 коп.
На підставі ст.ст.47, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (юридична адреса: 85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Соборна, 1, код ЄДРПОУ 32087941) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь ОСОБА_1 :
- середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 04.08.2020 по 24.01.2021 в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) грн 00 коп., без утримання податку та інших обов`язкових платежів;
- судові витрати в сумі 800 (вісімсот) грн 00 коп., а всього 80800 (вісімдесят тисяч вісімсот) грн 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж.Є.Редько
The court decision No. 95219216, Myrnohrad City Court of Donetsk Oblast (until 25.04.2025 - Dymytrov City Court of Donetsk Oblast) was adopted on 01.03.2021. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 226/221/21. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: