Court ruling № 95210690, 01.03.2021, Kotelva District Court of Poltava Oblast

Справа № 535/1244/20

Провадження № 1-кп/535/26/21

УХВАЛА

01 березня 2021 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Загнійко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Колісник Л.В.,

прокурора Коритного О.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Сідько С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного 12.11.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170210000263 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене 12.11.2020 року до ЄРДР за №12020170210000263 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 12.11.2020 року відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів – по 10.01.2021 року включно, який продовжено ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 06.01.2021 року на строк 60 днів, тобто до 12:15 год. 06.03.2021 року.

Під час судового розгляду 01.03.2021 року прокурор Коритний О.В. заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на строк 60 днів, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, враховані при обранні запобіжного заходу, наявні і в теперішній час.

Обвинувачений ОСОБА_2 висловив думку про бажання змінити запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою, але одночасно повідомив, що розуміє обставини справи, а тому заперечень проти задоволення клопотання прокурора не заявив.

Захисник обвинуваченого – адвокат Сідько С.І. підтримала думку обвинуваченого в частині можливості зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, та вказала на те, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою є не досить обґрунтованим, оскільки судовий розгляд перебуває на завершальній стадії, а тому посилання прокурора на можливість обвинуваченого впливати на свідків, потерпілого, чи на знищення (спотворення) доказів, або можливість переховування від суду за наявності визнання ним вини у вчиненні злочину, є безпідставним.

Потерпілий ОСОБА_1 не виявив бажання висловити свою думку щодо клопотання прокурора.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, який відноситься до тяжких злочинів.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від слідства та суду, - незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше. Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей та інші обставини.

Судом встановлено, що під час досудового слідства відносно обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням вимог ст. 177 КПК України, а саме: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достовірні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих і свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Тому суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, аналізуючи дані про особу обвинуваченого, в тому числі й відсутність належних гарантій та підтвердження соціальних зв`язків, які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, а також і можливість вчинення ним тиску на потерпілого, який є його рідним сином, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, доцільно вирішувати питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінується обвинуваченому, відповідності особі обвинуваченого та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а також, оскільки судове провадження по даному кримінальному провадженню не закінчено і потребує часу для розгляду, судом не допитаний обвинувачений, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, у зв`язку з чим строк тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити, а перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та враховуючи підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також вимоги ст. 331 КПК України та конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 14.40 год. 29.04.2021 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183-184, 197, 199, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне Первомайського району АР Крим, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 14.40 год. 29.04.2021 року.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого ОСОБА_2 , який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя