Decision № 95200, 28.08.2006, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.08.06 Справа№ 4/1446-30/12

за позовною заявою ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача МКП „Ходорівтеплокомуненерго”

Суддя Н.Мороз

про стягнення 102618,59 грн.

Представники:

Від позивача: Працьовитий Ю. В. -гол. ю/к.

Від відповідача: Блюсович Л.Я-предст.

Сторонам роз’яснено права та обов’язки у відповідності до ст. ст. 20,22 ГПК України.

Суть спору:

Позов заявлено Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ до МКП „Ходорівтеплокомуненерго” про стягнення 102618,59 грн. заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 13.07.2006 р. призначив розгляд справи на 27.07.2006 р.

27.07.2006р. представник позивача в судове засідання з’явився, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, зокрема заперечив проти нарахування штрафних санкцій, основний борг в сумі 67208,83 грн. визнав повністю. У зв”язку з важким фінансовим становищем підприємства (що підтвердив відповідними доказами), просить відтермінувати виконання рішення до 01.12.2006р.

З метою повного та всестороннього з’ясування всіх обставин справи, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено ухвалою суду на 15.08.2006 р., в судовому засіданні оголошено перерву до 28.08.2006р.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-3745-ТЕ-21 від 31.12.2003 р., у відповідності до якого позивач протягом січня –квітня та жовтня- грудня 2004 року передав газ відповідачу в об’ємі 895,035 тис. куб. м. на загальну суму 187957,35 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за спірний період (в матеріалах справи), а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити газ.

Відповідно до п.6.1. договору –оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється відповідачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок позивача протягом місяця поставки 100 % вартості фактично спожитих обсягів газу та послуг з його транспортування. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним.

Відповідач свої зобов’язання в частині сплати в повному обсязі не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий газ становить 67208,83 грн, що не заперечується відповідачем.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у договорі, відповідач сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, що відповідно до поданого розрахунку становить 12642,38 грн. Крім того, позивачем, за прострочення відповідачем оплати понад 30 днів (п.7.5 вищезгаданого договору), додатково нараховано 7% штрафу від суми заборгованості в розмірі 4704,61 грн.

Слід зазначити, що згідно ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано. В даному випадку, позивачем обраховано штраф та пеню протягом року, що передує моменту звернення з позовом, у відповідності до п.7.5 укладеного сторонами договору.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов’язання, відповідно до ст.625 ЦК України, позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 14106,03 грн. та 3% річних в сумі 3956,74 грн., які підлягають стягненню.

Однак, суд вважає, що застосування штрафних санкцій може призвести до негативних наслідків для підприємства- відповідача, і, з врахуванням важкого фінансового становища, суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої пені до 6000 грн. та відстрочити виконання рішення суду на 2 місяці.

Відповідно до ст.193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене, суд, дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами і підлягає до задоволення частково, з відстрочкою виконання рішення.

Керуючись ст.ст.11,611,625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.43,44,49,82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з МКП „Ходорівтеплокомуненерго”, Львівська обл., м.Ходорів, вул.Гонти,2

( р/р 2600800013581 в АК УСБ м.Львів МФО 325019, ЄДРПОУ 22353578) на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ, вул.Шолуденка,1( р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДПРОУ 31301827)- 67208,83 грн. основного боргу, 6000 грн. пені, 14106,03 грн. інфляційних нарахувань, 3956,74 грн. - 3% річних, грн. 1027 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання рішення на 2 місяці.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Суддя Мороз Н.В.