Court ruling № 95156346, 19.05.2020, Shostka City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 576/2543/19

Провадження № 1-кп/589/434/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого – судді Прачук О. В.,

суддів – Лєвші С.Л., Сидорчука О.М.,

з участю: секретаря судового засідання Антошко Т.А.,

прокурора – Денисенка В.В.,

захисників – Іващенко Т.А., Хоменко Г.М.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

- у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні встановлено, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , закінчується 25 травня 2020 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , мотивуючи вказані клопотання тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, вчиненого за попередньою змовою, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Отже існують ризики переховування обвинувачених від суду та незаконного впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачені заперечили проти клопотань прокурора, просили змінити їм запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на наявність міцних соціальних зв"язків, відсутність будь-яких намірів ухилятись від суду та впливати на свідків. Крім того, відзначили, що під час перебування у СІЗО наявний високий ризик захворіти на коронавірус. Окрім вказаного, ОСОБА_2 послався на погіршення стану здоров"я в зв"язку з наявністю у нього епілепсії та відсутністю належного лікування в умовах СІЗО.

Захисники підтримали позицію своїх підзахисних, посилаючись на можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків, майновий стан, наявність судимостей.

Згідно з п.4, 5 ч. 2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи - яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, на підтвердження наявності ризиків переховування обвинувачених від суду та можливого впливу на потерпілу та свідків свідчать дані про: тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; суворість покарання, яке загрожує останнім у разі визнання їх винними у вчиненні вказаного злочину.

При цьому відсутні достатні підстави вважати, що наявність у обвинувачених батьків та малолітньої доньки у ОСОБА_1 зможе виступити превентивним засобом у їх поведінці.

Крім того, захист пропонує встановити цілодобовий домашній арешт, разом з тим суду не надано доказів згоди взяття іншими особами на себе обов`язку та їх можливості по утриманню обвинувачених під час їх цілодобового перебування під домашнім арештом.

Що стосується посилань обвинувачених на незадовільний стан здоров`я, то слід зауважити, що доказів щодо наявності захворювань у обвинувачених суду не надано, тому посилання ОСОБА_1 на наявність бронхіальної астми, а ОСОБА_2 на епілепсію за відсутності відповідних медичних висновків не знижують ступінь встановлених ризиків і не виключають можливість перебування осіб під вартою.

Крім вказаного, суд враховує наявність у ОСОБА_2 не знятих і непогашених судимостей.

Тому суд, зважаючи на вимоги ст. 178, 194 КПК України, враховуючи наведене, вважає обґрунтованими ризики, що обвинувачені можуть переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків та потерпілу.

На даний час застосування інших більш м`яких запобіжних заходів обвинуваченим суд вважає недостатніми та такими, що не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених та запобігти наведеним ризикам.

Вирішуючи питання продовження строку такого запобіжного заходу як тримання під вартою, суд виходить у тому числі з тих обставин, що злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 має особливо високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зважаючи на вказане, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжниого заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - до 24-00 години 17 липня 2020 року .

Керуючись ст.ст. ст. ст. 31, 177, 178, 183, 194, 331, 369, 385 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 липня 2020 року включно.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 липня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення, а для особи, яка тримається під вартою, з моменту її отримання в той же строк.

Повний текс ухвали виготовлено 25 травня 2020 року.

Головуючий суддя О. В. Прачук

Судді С. Л. Лєвша

О. М. Сидорчук