Decision № 9514880, 17.05.2010, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.10           Справа № 8/33-10. За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії, м. Суми

До відповідача: Охтирської районної державної адміністрації, м. Охтирка Сумської області

Про стягнення 2 690 грн. 86 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

позивача – Лемешко О.М.

відповідача – не з’явився

За участю секретаря судового засідання: Григор'єва С.І.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 2 690 грн. 86 коп. боргу відповідно до договору про надання послуг електрозв’язку № 13 від 17.10.2006р., а саме: 2 583 грн. 22 коп. основного боргу, 74 грн. 23 коп. інфляційних витрат, 33 грн. 08 коп. пені, 0 грн. 33 коп. –3% річних, а також витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідачем надані заперечення на позовну заяву, в яких він зазначає, що несплата боргу виникла через недостатнє фінансування з Державного бюджету, оскільки відповідач є державним органом та фінансується з Держбюджету.

Представник відповідача в дане судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

          Відповідно до умов договору про надання послуг електрозв'язку № 13, укладеного між сторонами 17.10.2006 р. (п. 4.5) відповідач зобов’язувався проводити оплату за надані телекомунікаційні послуги протягом десяти днів з моменту одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного після розрахункового періоду.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

          Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

          У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобов’язання виконав належним чином, відповідно до умов договору. Так, цей факт підтверджується матеріалами справи, зокрема договором № 13 від 17.10.2006 р. та додатками №№ 1, 3 до нього, наданими рахунками.

          Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору. Так, відповідачем не було здійснено ні повну оплату наданих позивачем послуг, ні зазначено обставини, які зумовили таку несплату, що призвело до збитків.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 2 583 грн. 22 коп. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

          Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню 33 грн. 08 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 0 грн. 33 коп., інфляційних нарахувань в сумі 74 грн. 23 коп.

          Із матеріалів справи вбачається, що дійсно пп. 5.8 договору № 13 від 17.10.2006 р. встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки.

          Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем суму боргу не сплачено, аргументованих заперечень щодо вимог позивача суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 526,549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Охтирської районної державної адміністрації (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 1; код 04058114) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії (40030, м. Суми, вул. Еллінська, 2; код в ЄДРПОУ 23825401) 2 583 грн. 22 коп. основного боргу, 33 грн. 08 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 0 грн. 33 коп., інфляційні нарахування в сумі 74 грн. 23 коп., а також 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії, м. Суми

До відповідача: Охтирської районної державної адміністрації, м. Охтирка Сумської області

Про стягнення 2 690 грн. 86 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

позивача – Лемешко О.М.

відповідача – не з’явився

За участю секретаря судового засідання: Григор'єва С.І.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 2 690 грн. 86 коп. боргу відповідно до договору про надання послуг електрозв’язку № 13 від 17.10.2006р., а саме: 2 583 грн. 22 коп. основного боргу, 74 грн. 23 коп. інфляційних витрат, 33 грн. 08 коп. пені, 0 грн. 33 коп. –3% річних, а також витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідачем надані заперечення на позовну заяву, в яких він зазначає, що несплата боргу виникла через недостатнє фінансування з Державного бюджету, оскільки відповідач є державним органом та фінансується з Держбюджету.

Представник відповідача в дане судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

          Відповідно до умов договору про надання послуг електрозв'язку № 13, укладеного між сторонами 17.10.2006 р. (п. 4.5) відповідач зобов’язувався проводити оплату за надані телекомунікаційні послуги протягом десяти днів з моменту одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного після розрахункового періоду.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

          Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

          У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобов’язання виконав належним чином, відповідно до умов договору. Так, цей факт підтверджується матеріалами справи, зокрема договором № 13 від 17.10.2006 р. та додатками №№ 1, 3 до нього, наданими рахунками.

          Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору. Так, відповідачем не було здійснено ні повну оплату наданих позивачем послуг, ні зазначено обставини, які зумовили таку несплату, що призвело до збитків.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 2 583 грн. 22 коп. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

          Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню 33 грн. 08 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 0 грн. 33 коп., інфляційних нарахувань в сумі 74 грн. 23 коп.

          Із матеріалів справи вбачається, що дійсно пп. 5.8 договору № 13 від 17.10.2006 р. встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки.

          Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем суму боргу не сплачено, аргументованих заперечень щодо вимог позивача суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 526,549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Охтирської районної державної адміністрації (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 1; код 04058114) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії (40030, м. Суми, вул. Еллінська, 2; код в ЄДРПОУ 23825401) 2 583 грн. 22 коп. основного боргу, 33 грн. 08 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 0 грн. 33 коп., інфляційні нарахування в сумі 74 грн. 23 коп., а також 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Суддя