№ 95129126, 23.02.2021, Myrhorod City and District Court of Poltava Oblast

Справа № 541/127/21

Номер провадження3/541/122/2021

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., за участю особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Миргородського РВП ГУНП України в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Миргород Полтавської області, гр. України, зареєстрованої і проживаючої в АДРЕСА_1 , місце роботи не встановлено, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.184 ч. 1 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 22 січня 2021 року надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.01.2021 року серії ВАБ № 018583, 09.01.2021 року близько 16 години 30 хвилин в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання, життя та навчання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме мати перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Відповідальність за дане правопорушення передбачено ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши та оцінивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року, N 2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Крім того, обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 повністю і об`єктивно підтверджується відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.01.2021 року ВАБ 018583 (а.с.1), рапортом від 09.01.2021 року ( а.с.2), копією протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ( а.с.3), копіями письмових пояснень ОСОБА_3 від 09.01.2021 року в яких останній зазначив, що 09.01.2021 року прийшов до своєї співмешканки провідати сина і побачив, що вона спить на дивані в стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з чим забрав дитину до себе (а.с.4).

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у виді попередження у межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки це стягнення за встановлених обставин є необхідним і достатнім для перевиховання правопорушника та попередження вчинення нових подібних правопорушення.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 454 гривень 00 копійок.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 184, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. 00 коп. (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Повний текст постанови виготовлений 23.02.2020.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. А. Городівський