
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
______________
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/583/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати бездіяльність Херсонської обласної прокуратури щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати їй частини заробітної плати - посадового окладу визначеного за ч.3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", за період з 15.12.2015 по 29.12.2020 протиправною та зобов`язати відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 146818,00 грн.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Статтею 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з тексту позовної заяви, ОСОБА_1 , з 13.11.2009 до 29.12.2020 працювала в органах прокуратури України. Наказом керівника Херсонської обласної прокуратури №925к від 23.12.2020 звільнена з посади прокурора Каланчацького відділу Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" з 29.12.2020. Також, позивачка посилаючись на внесені зміни з 25.09.2019 до зазначеного закону, нею за час перебування на посаді прокурора Каланчацького відділу Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області за період з 15.12.2015 року по 29.12.2020 року, недоотримано передбаченого Законом України "Про прокуратуру", посадового окладу на загальну суму 1 146 818,00 грн.
Крім цього, позивачка зазначає, що належним способом захисту її прав у наведених правовідносинах є застосування норми прямої дії ч.3 ст. 152 Конституції України та стягнення на її користь матеріальної шкоди, у вигляді недоотриманої заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч.3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", завданої положеннями пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними.
Щодо посилань позивачки на те, що нею не пропущено строк звернення до суду з даним позовом відповідно до вимог ч. 2 ст. 233 КЗпП України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі №4-рп/2012 Конституційний Суд України роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Слід зазначити, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №815/2681/17, у постанові від 22 січня 2020 року у справі №620/1982/19.
За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 цього Кодексу).
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Даний правовий висновок суду відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у справі №240/532/20 від 11.02.2021.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 було звільнено з посади 23.12.2020, проте до суду з цим позовом позивачка звернулася лише 19.02.2020 року, тобто більш як через місяць після звільнення. При цьому позивачкою у прохальній частині не заявляється вимога про стягнення з відповідача на її користь частини недоплаченої заробітної плати при звільненні, проте просить сплатити на її користь матеріальну шкоду у розмірі 1 146 818,00 грн.
Отже, позивачкою пропущено строк для звернення до адміністративного суду з позовом.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Щодо посилань позивачки на те, що вона звільнена від сплати судового збору за подання даного позову відповідно до п. 1 ч.1 ст. 5 закону України "Про судовий збір", суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд звертає увагу позивача на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір” (тут і надалі – в редакції, чинній на час подачі позовної заяви). Статтею 1 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір – це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено також вимогу майнового характеру про зобов`язання сплатити відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 1 146 818,00 грн.
Разом з тим, позивач звертає увагу суду на те, що звільнена від сплати судового збору за подання даного позову відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте, позивачкою не заявляються вимоги про стягнення заробітної плати, оскільки як зазначено вище, заявлено вимогу про стягнення матеріальної шкоди.
Одночасно суд звертає увагу позивачки на те, що у випадку зміни позовних вимог шляхом заявлення вимоги про стягнення з відповідача недоплаченої заробітної плати, позивачка буде наділена пільгою щодо сплати судового збору та відповідно, строк звернення до суду не буде обмежений терміном у 1 місяць.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення даної позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку; документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону .
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/583/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Войтович І.І.
The court decision No. 95107915, Kherson District Administrative Court was adopted on 23.02.2021. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 540/583/21. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: