Court ruling № 95105653, 08.12.2020, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 грудня 2020 року м. Київ № 640/26093/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міксджет Україна»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у місті Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МіксДжет Україна», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 48 363,00.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 передано матеріали адміністративної справи №640/26093/20 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міксджет Україна» про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 48363,00 до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №640/26093/20 передано на розгляд головуючому судді Пановій Г.В.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року – 2102 грн.

Отже, враховуючи ту обставину, що вимога позивача про стягнення податкового боргу у розмірі 48363,00 грн. є вимогою майнового характеру, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити 2102,00 грн. судового збору.

Водночас, позивач не долучено до позовної заяви доказів сплати судового збору.

При цьому, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого позивач зазначив про те, що ГУ ДПС у м. Києві є бюджетною організацією, тому будь-які перерахування коштів шляхом надання платіжних доручень в електронному вигляді до органів державного казначейства для подальшого їх виконання. Також позивач вказав, що юридичним підрозділом ГУ ДПС у м. Києві до управління інфраструктури та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у м. Києві направлено службову записку щодо сплати судового збору за звернення з позовом до суду у розмірі 2102,00 грн., однак на час подання позову документ про сплату судового збору не надходив.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, слід зазначити наступне.

Згідно з статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Норми вказаних статей встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Тобто, умовою застосування судом положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України є такий майновий стан сторони, що суттєво ускладнює або взагалі позбавляє особу можливості оплатити судовий збір.

Водночас, жодних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору, ГУ ДПС у м. Києві до позовної заяви не приєднано, тобто, позивачем не надано будь-яких доказів на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 820/692/17 (К/9901/3468/17).

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Головне управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міксджет Україна" про стягнення заборгованості, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.