
Справа № 430/211/21
Провадження № 3/430/112/21
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2021 року смт.Станиця Луганська
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Попова О.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Щастинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вільхове Станично-Луганського району Луганської області, громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області 17 грудня 2001 року, тимчасово не працюючої, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ :
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 08.02.2021 року серії ВАБ 175314, у період часу з 24.01.2021 по 08.02.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 ухилялася від виконання обов`язків забезпечення необхідних умов щодо своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ці обставини виражаються у незабезпеченні задовільних умов проживання, а саме: наявністю бруду, розкиданих речей, відсутності речей для розвитку дітей, наявністю окурків від цигарок, відсутності опалення у будинку, у зв`язку з чим ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків щодо виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 184 КУпАП.
При складанні протоколу ОСОБА_1 надавала пояснення в яких зазначила, що зобов`язується прибрати будинок та покращити умови проживання дітей.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, про час та дату судового засідання сповіщалась.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП не є обов`язковою.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4. XI. 1950 ) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Станом на час розгляду справи жодних заяв та клопотань про відкладення справи не надходило. З огляду на вказане, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вимогами ст.280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ознайомившись з наявними в справі матеріалами суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, повністю підтверджується наступними даними:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 08.02.2021 серії ВАБ 175314;
- звернення ОСОБА_4 від 24.01.2021 року;
- акт обстеження умов майна від 08.02.2021 року за підписом інспектора сектору ЮП ВП Щастинського РВП та начальника служби у справах дітей Щастинської РДА;
- пояснення ОСОБА_1 від 08.02.2021 року;
- пояснення начальника служби у справах дітей Щастинської РДА Гавриш О.М. від 08.02.2021;
- характеристиками щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за підписом директора школи та класного керівника.
Статтею 184КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, суд вважає доведеним наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, тобто невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд, у відповідності до положень статті 33КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження, що передбачено санкцією ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 184, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., який необхідно сплатити на рахунок UA308999980313181206000012477, населений пункт/територіальна громада/Станично-Луганська сільська ТГ, отримувач ГУК у Луг.обл./СТГ с. Ст.-Луг./22030101, код отримувача (за ЕДРПОУ) - 37991110, банк отримувача-Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки «00» Станично-Луганський районний суд.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Попова
The court decision No. 95071812, Stanytsia-Luhanska District Court of Luhansk Oblast was adopted on 23.02.2021. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 430/211/21. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: