
Єдиний унікальний номер 205/8557/20
У Х В А Л А
22 лютого 2021 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді – Калініченка Г.П.
при секретарі – Панюті В.І.
за участю прокурора – Ставицького В.А.
захисників - адвокатів Іванової А.В., Калініченка М.К.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
У відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 25.02.2021 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, в обґрунтування якого зазначив, що на теперішній час для даного кримінального провадження продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України. Так, на переконання прокурора, в разі зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, останній матиме потенційну можливість продовжити вчиняти злочини, про що свідчить вчинення інкримінованого йому нового злочину під час іспитового строку за попередньою судимістю та наявність іншого кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , що розглядається іншим судом м. Дніпра. Крім того, на переконання прокурора, ОСОБА_1 може здійснити незаконний вплив на свідків у даному провадженні, так як інформація про вказаних осіб відома обвинуваченому і вони не були допитані в рамках судового розгляду, а також ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Захисники обвинуваченого – адвокати Іванова А.В. і Калініченко М.К., заперечували проти клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість, при цьому заявили клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою - домашній арешт. В обґрунтування свого клопотання захисники зазначили, що прокурор не навів жодного доказу, який міг би підтвердити актуальність ризиків, зазначених ним. Крім того, вони посилалися на наявність у ОСОБА_1 захворювання, а саме – епілепсії та хвороби хребта, через які він потребує належного лікування і які перешкоджають його перебуванню під вартою в умовах слідчого ізолятора, а також зазначили про наявність у останнього стійких соціальних зв`язків та роботи.
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора і підтримав клопотання своїх захисників.
Суд, заслухавши клопотання прокурора та захисників, думку обвинуваченого, дослідивши їх доводи і обґрунтування, вважає, що клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт необхідно відмовити з наступних підстав.
Суд погоджується з доводами прокурора, викладеними у клопотанні про те, що на даний час залишаються актуальними і реальними ризики для даного кримінального провадження, що передбачені ст.177 КПК України. Так, зокрема, ризик продовження вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень підтверджується тим, що ОСОБА_1 інкриміновано вчинення тяжкого злочину проти громадської безпеки у період відбування умовного покарання з іспитовим строком за попереднім вироком.
Також судом враховано і наявність іншого кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні ряду тяжких злочинів проти власності, життя і здоров`я людини, що розглядається Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, що є красномовним підтвердженням актуальності вказаного вище ризику.
Крім того, судом взято до уваги і реальність ризику незаконного впливу на свідків з боку обвинуваченого, так як інформація про місце проживання зазначених осіб наявна в матеріалах кримінального провадження і відома обвинуваченому, і з огляду на те, що вказані особи не були допитані на даній стадії судового розгляду, ОСОБА_1 , в разі зміни йому запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою, зможе здійснити на них незаконний вплив з метою зміни ними своїх показань.
Судом у відповідності до п.2 ч.1 ст.178 КПК України, також враховано і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, який, відповідно до положень ст.12 КК України, належать до категорії тяжких злочинів проти громадської безпеки.
Беззаперечно, судом взято до уваги посилання сторони захисту на наявність у обвинуваченого захворювання, а також стійких соціальних зв`язків, проте з урахуванням наявних ризиків для даного кримінального провадження, на стійке переконання суду, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст.331, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.
Клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – залишити без задоволення.
Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, а саме до_22.04.2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Г.П. Калініченко
З оригіналом згідно: Суддя -
Секретар -
The court decision No. 95043089, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 22.02.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 205/8557/20. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: