
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/17918/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Військової частини А1586 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2223, Військової частини А1586 про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання виплатити грошову компенсацію,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2223, Військової частини А1586 про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання виплатити грошову компенсацію.
17.02.2021 до суду надійшло клопотання представника Військової частини А1586, в якому просить залишити адміністративний позов без розгляду. Вказує, що позивач у день звільнення (08.06.2017) був належним чином ознайомлений із усіма належними йому виплатами, однак до суду звернувся лише у жовті 2020 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання про залишення позову без розгляду, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Пунктом 8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що предметом спору у даній адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 є спірні правовідносини щодо виплати компенсації вартості за неотримане речове майно.
В матеріалах справи міститься довідка 9 від 08.06.2017 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу.
Як пояснює позивач в позовній заяві та запереченнях на відзив, він неодноразово звертався до Військової частини А2223 зі скаргами, заявами та зверненнями щодо виплати йому компенсації за неотримане речове майно, однак відповідач відмовляв у виплаті такої компенсації у зв`язку із неподанням позивачем відповідного рапорту. Позивач зазначає, що рапорт подавав, однак такий дивним чином загубився, у зв`язку із чим неодноразово подавав також заяви про виплату компенсації.
Таким чином, позивач намагався вирішити спір у досудовому порядку.
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 240, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника Військової частини А1586 про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфіменко
The court decision No. 95034480, Zhytomyr District Administrative Court was adopted on 19.02.2021. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 240/17918/20. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: