Decision № 94964028, 15.02.2021, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3484/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Ісак Д.П.

розглянувши справу №916/3484/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5) в особі філії „Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій+» (67562, Одеська обл., Лиманський район, село Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 5; код ЄДРПОУ 39056181)

про стягнення 33246,88 грн.

Представники:

від позивача: Токарева Н.В., самопредставництво

від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій+” про стягнення 33246,88 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” направлено на стягнення з відповідача боргу за понадлімітні обсяги скидів стічних вод з червня 2018 року по жовтень 2018 року включно, та травень 2019 року по вересень 2019 року включно у розмірі 33246,88 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3484/20. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "20" січня 2021 р. о 11:30. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 20.01.2021р. о 11:30.

20.01.2021р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 15.02.2021р. о 12:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2021р. повідомлено відповідача по справі №916/3484/20 Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій +” про судове засідання, яке відбудеться "15" лютого 2021р. о 12:30.

08.02.2021р. до суду відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, 15.02.2021р. до суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.

Суд зазначає, що ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3484/20 та справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, процесуальне право продовження строку, що визначене ч. 3 ст. 177 ГПК України, передбачає можливість продовження строку саме підготовчого провадження в рамках розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи обмежені строки та порядок розгляду справи в рамках спрощеного позовного провадження, клопотання відповідача від 08.02.2021р. про відкладення розгляду справи та клопотання від 15.02.2021р. про продовження строку розгляду справи залишаються судом без задоволення.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду.

Відповідачем не було використано свого процесуального права на подання до суду відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 15.02.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 18.02.2021р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

25 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Меркурій+” було укладено Договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №7743/3, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” надає послуги з централізованого водопостачання на об`єкті (подача холодної питної води на об`єкті Відповідача) , а також з централізованого водопостачання (прийом стічних вод холодного і гарячого водопостачання, зливових і ненормативно-очищених стоків, що скидаються споживачем в систему комунальної каналізації), відповідно дислокації об`єктів.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №8984 від 07.05.2020р. до Договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №7743/3 від 25.04.2014р., Договір діє з 25.04.2014 р. до 31.07.2020р., але в будь якому випадку, в частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання та водовідведення цей Договір діє до повного погашення заборгованості за ним.

Відповідно до п. 2.4.14 Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій+” зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги водопостачання і водовідведення, скидання ненормативно – очищених стоків та інші платежі, передбачені „Правилами водокористування”, „Правилами приймання стічних вод” і умовами цього договору.

Позивачем було зазначено суду, що відповідно преамбули Договору сторони зобов`язались керуватись Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р №190, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій у систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, а також іншими діючими нормативними актами.

Також позивач в обґрунтування позову посилався на ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”.

В обґрунтування позову позивачем було зазначено суду, що 29.12.2018р. введенні в дію нові Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м.Одеси, затвердженні рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №561 від 26.12.2018р., відповідно до п.14.3. яких, виробник повинен контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод Споживачем. Відповідно до п.15.2 Правил №561, споживач повинен здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виробником.

14.07.2017р. Комунальним підприємством „Сервісний центр”, яке не є структурним підрозділом філії „Інфоксводоканал”, відповідачу видані технічні умови №3322-29/1542, де встановлений ліміт водовідведення 29,94 м.куб./сут, однак, як вказує позивач, здійснювати водовідведення у такому обсязі можливо лише після виконання усіх умов, передбачених технічними умовами та укладанням відповідної додаткової угоди до договору, що передбачено пунктом 2.4 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій у систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632.

Також було зазначено суду позивачем, що згідно п.2.4. Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій у систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, при збільшенні об`ємів стічних вод необхідно звернутися до водоканалу за отриманням нових технічних умов на приймання стічних вод Підприємства до міської каналізації з внесенням змін до договору.

З 14.07.2017р. та на даний час відповідач не виконав у повному обсязі технічні умови та не узгодив з філією „Інфоксводоканал” проектно-технічну документацію для водопостачання та водовідведення, тому технічні умови №3322-29/1542 від 14.07.2017р. не є чинним, відповідно, зміни до Договору не внесені, а тому вони не є діючими.

Згідно з п.1.1. Договору, додатку №1 до Договору (дислокація об`єктів) для уникнення перевантаження (вичерпання пропускної спроможності) каналізаційної мережі, філією „Інфоксводоканал” було встановлено для відповідача кількісні показники приймання стічних вод до каналізації м. Одеси. Послуги з приймання стоків надаються відповідачу в обсягах у загальному розмірі 456,0 куб.м., у тому числі по об`єктам: торговий центр =139,6 м3/міс; СТО, мийка, хімчистка=270,6 м3/міс; магазин = 45,6м3/міс.

Також, згідно звіту про водокористування за червень 2018р., акту №3347/07 від 20.07.2018р, звітів за серпень 2018р., вересень 2018 р., жовтень 2018., травень 2019 р., червень 2019р., липень 2019р., серпень 2019р., та вересень 2019р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій+” перевищено встановлений Додатком №1 до Договору ліміт водовідведення за період 01.06.2018р.- 01.11.2018р., та 01.05.2019 р.- 01.10.2019р. по об`єкту Магазин (ліміт 45,6 м3).Різниця між фактичними та встановленими Договором обсягами водовідведення у спірному періоді становила суму у червні 2018р. – 3297,67 грн., липні 2018р. – 2538,09 грн., серпні 2018р. – 11,89 грн., вересні 2627,25 грн., жовтні 2018р. – 190,21грн., травні 2019р. – 2950,62 грн., червні 2019р. – 3558,30 грн., липні 2019р. – 3659,58грн., серпні 2019р. – 4571,10 грн. та вересні 2019р. – 4301,02 грн., що загалом становить 33246,88грн.

Позивачем було зазначено суду, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.11.2017р. №1343, встановлений тариф на централізоване водовідведення у розмірі 5,67 грн. без ПДВ (6,804грн. з ПДВ). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.06.2018р. №597 встановлений тариф на централізоване водовідведення у розмірі 7,43 грн. без ПДВ (8,916грн. з ПДВ). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.10.2018р. №1250встановлений тариф на централізоване водовідведення у розмірі 8,44 грн. без ПДВ (10,128 грн. з ПДВ).

Пунктом 4.2. Правил №632 встановлено, що підприємства сплачують водоканалу за скид об`ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу, відповідно до умов договору. Як вбачається з п.1 розділу ІІ Порядку визначання розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 р. №316, додаткові обсяги стічних вод споживачів (не враховані договором ), що надходять до систем централізованого водовідведення або безпосередньої на каналізаційні очисні споруди виробників, оплачуються споживачами у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення.

Позивач зазначає, що щомісячні обсяги фактичних об`ємів водовідведення відповідачем не заперечуються та сплачуються в повному обсязі та враховуючи здійснення відповідачем однократної оплати послуг з водовідведення, позивачем виставленні рахунки за скиди об`ємів стічних вод , які перевищують указані в договорі , у чотирикратному розмірі та було пояснено суду, що відповідача було повідомлено про перевищення об`ємів скидів стічних вод та необхідності провести оплату за понадлімітне водовідведення рекомендованим листом від 13.07.2020р. №3144 ВК 11, який було надіслано засобами поштового зв`язку згідно фіскального чеку від 14.07.2020р.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал”направлено на стягнення з відповідача боргу за понадлімітні обсяги скидів стічних вод з червня 2018 року по жовтень 2018 року включно, та травень 2019 року по вересень 2019 року включно у розмірі 33246,88 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій+” виникли на підставі укладеного між ними 25 квітня 2014 року Договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №7743/3 та також Додаткової угоди №8984 від 07.05.2020р. до Договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №7743/3 від 25.04.2014р.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Меркурій +” прийнятих на себе договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за понадлімітні обсяги скидів стічних вод з червня 2018 року по жовтень 2018 року включно, та травень 2019 року по вересень 2019 року включно у розмірі 33246,88 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2102,00 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” – задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій +” (67562, Одеська обл., Лиманський район, село Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 5; код ЄДРПОУ 39056181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5) в особі філії „Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133) борг за понадлімітні обсяги скидів стічних вод з червня 2018р. по жовтень 2018р. включно, та травень 2019р. по вересень 2019р. включно в сумі 33246 (тридцять три тисячі двісті сорок шість) грн. 88 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 18 лютого 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко