Court ruling № 94935959, 15.02.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

15 лютого 2021 року м. Київ № 640/32774/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у адміністративній справі №640/32774/20 за позовом

Державної екологічної інспекції Столичного округу

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекологістика»

про застосування заходів реагування

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі по тексту - позивач), адреса: 01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 3, корпус 2, фактична адреса: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 35 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекологістика» (далі по тексту - відповідач), адреса: 03110, місто Київ, вулиця Олександра Пироговського, будинок 19, корпус 6, в якій позивач просить застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекологістика», а саме, повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Підставами позову вказано невиконання вимог припису щодо усунення порушень природоохоронного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року позовна заява Державної екологічної інспекції Столичного округу залишена без руху та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

10 лютого 2021 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву відповідача разом з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування вказаних заперечень представник відповідача послався на те, що розгляд справи має важливе значення для відповідача, позивачем оскаржується законна господарська діяльність, що, на переконання представника відповідача, зумовлює детальне дослідження процедури та надання пояснень сторін щодо кожної обставини.

Також, представник відповідача послався на те, що, на його думку, для повного та всебічного дослідження обставин справи може виникнути необхідність викликати як свідків представників Інспекції, які проводили перевірку або представника товариства.

Розглянувши зазначені заперечення представника відповідача, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, обгрунтовуючи свої заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження представник відповідача посилається на важливість значення даної справи для відповідача, а також на виникнення можливої необхідності у виклику та допиті свідків, а також на те, що предмет спору зумовлює дослідження процедури та надання пояснень сторін щодо кожної обставини.

Суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи не перешкоджає та не позбавляє сторін права подавати свої пояснення щодо кожної обставини, висловлювати свою думку з приводу пояснень іншої сторони шляхом подання відповідних заяв, пояснень та клопотань у письмовому вигляді.

Більш того, враховуючи, що предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а посилання представника відповідача на можливу необхідність допиту свідків не є належним чином вмотивованою та обгрунтованою підставою, яка дозволяє суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Також, відповідно до частин 1 та 2 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У відповідності до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно частини 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому, суд звертає увагу представника відповідача на те, що згідно частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку, відповідач повинен довести обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог.

Більш того, представником відповідача взагалі не обгрунтовано, які саме представники Інспекції та товариства та які саме обставини, що мають значення для справи, можуть повідомити вказані особи.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід дерржави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що представником відповідача не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність призначення підготовчого засідання, а доводи, на які представник посилається у своєму клопотанні є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи з викликом сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення підготовчого засідання. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження.

Керуючись статтями 241 - 243, 248, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заперечення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекологістика» проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.Ю. Гарник