Decision № 948978, 21.08.2007, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2007 р.

Справа № 7/106-2945

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Стадник М.С.

розглянув справу:

за позовом: Прокурора Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, м. Теребовля, вул. 22 Січня, 17, Тернопільської області. 48100

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтех”, м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 28, Тернопільської області, 48100

за участю представників:

прокуратури: Тиховліс Г.М. –посвідчення № 2;

позивача: Самолук Н.І. –доручення № 3936/02 від 20.08.07р.;

Баланова М.М. –доручення № 04/189 від 20.08.07р..

Суть спору:

Прокурор Теребовлянського району Тернопільської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Теребовлянському районі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтех” 20312,54 грн. недоїмки по страхових внесках, 8623,35 грн. штрафних санкцій та 3643,81 грн. пені.

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України.

Учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 22, 29 ГПК України.

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалою суду від 25.06.2007р. та 31.07.2007р. обґрунтованого відзиву на позов не подав, участь повноважного представника в засіданні не забезпечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представників позивача, встановлено:

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтех” та фізичні особи, які працюють в товаристві як наймані працівники на умовах трудового договору (контракту), відповідно до ст. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р., ст. 15, ч. 7 п. 2 ст. 17. Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. (далі Закон про пенсійне страхування) та ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. (далі Закон України), є платниками страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, порядок сплати яких передбачений „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України” (затверджена постановою правління ПФ України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція), а саме:

- згідно ст. 4. Закону України, п. 6. ст. 20. Закону про пенсійне страхування та підп. 5.1.4., 5.1.5. п. 5. Інструкції, підприємство зобов’язане сплачувати нараховані за відповідний базовий звітний період, яким є календарний місяць, страхові внески, в розмірі встановленому законом шляхом перерахування безготівкових сум з його рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески;

- ставки страхового збору встановлені п.п. 1., 4. ст. 4. Закону України в період заявлених позовних вимог з 01.04.2004р. по 01.05.2007р. становлять: для підприємств –32-31,8 % від об’єкта оподаткування визначеного пп. 1., 2. ст. 1. Закону України, а для фізичних осіб –1%- 5% від об’єкта оподаткування визначеного п. 3. ст. 2. Закону України.

Зобов’язання щодо нарахування, утримування і перерахування органам Пенсійного фонду України збору за найманих працівників –фізичних осіб покладено на підприємство, яке не є платником збору по відношенню до даних платежів, згідно ч. 7 п. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування.

Не сплачені підприємством у встановлений законодавством строк страхові внески, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються в порядку визначеному ст. 106. Закону України та п. 8 Інструкції, а саме:

- територіальним органом Пенсійного фонду страхувальнику направляється вимога про сплату недоїмки, яка повинна бути виконана останнім протягом 10-ти днів із дня її одержання, або 10-ти днів із дня її узгодження;

- несплачені у встановлений строк страхувальником визначені у вимозі суми недоїмки стягуються органами Пенсійного фонду шляхом пред’явлення вимоги до виконання державній виконавчій службі або в судовому порядку (п. 3. ст. 106. Закону України).

Як випливає із матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду в Теребовлянському районі на підставі даних картки особового рахунку страхувальника, поданих платником Розрахунків cуми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з 01.04.2004р. по 01.05.2007р., акту звірки розрахунків проведеної між сторонами станом на 01.05.2007р., встановлено, що за відповідачем рахується недоїмка в сумі 19764,43 грн. із яких: 17645,72 грн. сума зі сплати 32 % - 31,8 %- 33,2% страхових внесків та 2118,71 грн. зі сплати 1-5 % страхових внесків.

Управлінням на адресу відповідача направлена вимога про сплату недоїмки № Ю-3 від 23.03.2007р. яку останній в установленому порядку не оскаржив і тим самим погодився із зазначеними у ній сумами.

При таких обставинах, матеріалами справи підтверджено, що станом на день вирішення спору за відповідачем рахується 19764,43 грн . недоїмки по страхових внесках, яка підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлена та неоспорена відповідачем.

В частині стягнення 548,11 грн. недоїмки донарахованої рішенням № 97 від 25.12.2006р. позов залишається без розгляду, оскільки із акту перевірки № 76 від 25.12.2006р. проведеної позивачем на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати товариством зобов’язання зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2001р. по 25.12.2006р., який став підставою для прийняття рішення не можливо встановити факт допущеного товариством порушення при нарахуванні та сплаті внесків. Висновок акту перевірки не містить суми донарахованої Управлінням та розміру внесків не нарахованих та не сплачених товариством.

В частині стягнення 8623,35 грн. штрафних санкцій та 3643,81 грн. пені застосованих рішеннями № 94, № 95 та № 96 від 25.12.2006 року відповідно до пп. 2 п. 9 ст. 106 Закону про пенсійне страхування, позов залишається без розгляду, оскільки позивачем документально не доведено по яких конкретно зобов’язаннях порушено відповідачем строки сплати внесків. Так, відповідно до п. 9.3.2 „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” (далі Інструкція) затвердженої Постановою Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. рішення Пенсійного фонду про застосування санкцій виноситься за формою затвердженою в додатку №14 до Інструкції в залежності від терміну затримки сплати страхових внесків на наступний день після закінчення 30, 90, більше 90 календарних днів, у розмірах відповідно 10, 20 та 50 відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.При цьому в рішенні обовязково зазначається період за який застосовані штрафні санкції та нарахована сума пені на суму недоїмки та фінансових санкцій.

В даному випадку вищезазначені рішення Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтех” штрафних санкцій у розмірах 10, 20 та 50 відсотків та нарахування пені прийняті 25.12.2006р. без зазначення періоду стягнення , що є порушенням вимог Інструкції та унеможливлює дослідити несвоєчасне проведення оплати товариством сум внесків та правомірність застосування санкцій та нарахування пені. Посилання представників позивача в судовому засіданні на розрахунки сум фінансових санкцій та пені і , що рішення приймалися за період з 01.04.2004р. по 01.12.2006р. , судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. В даному випадку такими доказами є рішення з зазначенням періоду стягнення , Розрахунки суми страхових внесків поданих платником за період зазначений в рішенні та дані картки особового рахунку страхувальника за період застосованих санкцій та нарахованої суми пені . Позивач не довів рішеннями за який період застосовані санкції та нарахована пеня , оскільки в них відсутня графа про зазначення періоду нарахування, що не відповідає затвердженій формі рішення.

Державне мито в сумі 197,64 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, п.5.ст.81, ст.ст. 82, 84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтех”, м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 28, Тернопільської області, код 30916189:

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, м. Теребовля, вул. 22 Січня, 17, Тернопільської області, код 21156278 – 19764,43 грн. недоїмки по страхових внесках на обов’язкове державне пенсійне страхування;

- в доход Державного бюджету України 197,64 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України, р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: УДК у м. Тернополі –118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

3.В частині стягнення 548,35 грн. донарахованої суми страхових внесків, 8623,35 грн. штрафних санкцій та 3643,81 грн. пені позов залишити без розгляду.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення (“_10_” вересня 2007року), через місцевий господарський суд.

Суддя М.С. Стадник