Court ruling № 94800556, 10.02.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

10 лютого 2021 року м. Київ № 640/2776/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши заяву про забезпечення позову

за позовомОСОБА_1 до проП`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора Офісу генерального прокурора Київської міської прокуратури визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Офісу генерального прокурора та Київської міської прокуратури, в якому позивачка просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;

- зобов`язати уповноважену кадрову комісію з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), створену на підставі наказу Генерального прокурора, призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) ІІІ етапу атестації - співбесіди.

Разом з цим позовом ОСОБА_1 подала до канцелярії суду заяву про забезпечення позову, в якій позивачка просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом: 1) зупинення дії рішення П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора щодо неуспішного проходження ОСОБА_1 атестації; 2) заборони Офісу Генерального прокурора видавати накази про звільнення ОСОБА_1 на підставі рішення П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих); 3) заборони Київській міській прокуратурі видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі рішення П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

В обґрунтування поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачка зазначила, що вона з липня 2020 року обіймає посаду прокурора Київської місцевої прокуратури №9. На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, та в рамках атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), після успішного проходження двох етапів атестації, ОСОБА_1 була допущена до третього етапу атестації - співбесіди з метою виявлення відповідності вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Однак, 20.01.2021 за результатами співбесіди П`ята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора прийняла рішення про неуспішне проходження позивачкою атестації.

Вважаючи вказане рішення П`ятої кадрової комісї обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора незаконним та необґрунтованим позивачка оскаржило його до суду, шляхом подання позовної заяви. А саме. позивачка посилається на те, що оскаржуване нею рішення про неуспішне проходження атестації не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності, оскільки таке не містить посилань на перелік документів, які підтверджують викладені у рішенні висновки. На переконання позивачки Рішення прийнято за відсутності доказів та водночас у протиріч наданим документам та рішенням, прийнятим за результатами проведених перевіркам ОСОБА_1 .

Крім того, позивачка зазначила, що на її переконання формування п`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) відбулося з порушеннями, що тягне за собою незаконність прийнятих такою Комісією рішень.

Разом з тим, оскаржуване рішення П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора є підставою для звільнення позивачки з посади в органі прокуратури.

З огляду на наведене позивачка стверджувала, що невжиття заявлених нею заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду

Розглядаючи подану заяву суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу норм ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Виходячи зі системного тлумачення наведених вище положень процесуальних норм вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї додатки, суд вказує, що позивачкою не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника (позивача), за захистом яких вона звернулася до суду, шляхом подання позовної заяви.

При цьому, проаналізувавши викладені у заяві мотиви звернення з нею до суду, суд дійшов висновку, що до розгляду даної справи по суті та з наданих наразі позивачем документальних доказів неможливо зробити висновок про очевидну протиправність оскаржуваного рішення П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора щодо неуспішного проходження ОСОБА_1 атестації. В той же час, наявність очевидних ознак протиправності дій (рішення) відповідача 1 може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 151 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України у порядку та строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок