Decision № 9476328, 16.03.2010, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2010 р. Справа №01/248

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників сторін:

від позивача Снісар А.Г. - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

в приміщенні господарського суду Черкаської області розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси», м. Черкаси

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 9002,89 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси»звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію відповідно до укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №164/04 від 10 квітня 2007 року в розмірі 9002,89 грн., з них: 4000,00 грн. основного боргу, 2341,24 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, 2323, 68 грн. інфляційні та 337, 97 грн. три відсотки річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача, вважає за необхідне позов задовольнити частково з таких правових підстав та мотивів.

10 квітня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі-продажу №164/04 відповідно до умов якого позивач зобовязується передати у власність відповідача, а відповідач в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобовязується прийняти і оплатити с/г техніку, автомобілі, запасні частини до дорожніх транспортних засобів, автомобільної, вантажної, спеціальної, тракторної, с/г техніки в асортименті, кількості та за ціною, зазначеною в товарних накладних.

Згідно з Договором та у відповідності до товарної накладної №05402 від 10 квітня 2007 року та згідно доручення серія ЯКФ №807621 від 10 квітня 2007 року позивач передав, а відповідач отримав запчастини на загальну суму 10800,00 грн.

Згідно з п .п. 3.1. Договору оплата здійснюється відповідачем протягом десяти днів з моменту вручення товару в розпорядження відповідача.

Відповідач розрахувався частково, на суму 6800,00 грн., а тому основна заборгованість станом на 10.02.2010 р. складає 4000,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо оплати боргу, але звернення не дали відповідного результату.

Відповідачем договірні зобовязання не виконані, вартість отриманого товару не оплачена, тому позивач просить суд стягнути її у примусовому порядку.

Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: договору купівлі-продажу №164/04 від 10.04.2007 р., товарної накладної №05402/06 від 10.04.2007 р., доручення серії ЯКФ №807621 від 10.04.2007 р.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до умов Договору в разі прострочення оплати товару відповідач зобовязаний виплатить позивачу пеню у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2341,24 грн. посилаючись на пункт 4.4. Договору.

Суд вважає таку вимогу неправомірною, оскільки частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” (далі Закон) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Крім того, враховуючи пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, пеню необхідно нараховувати з 12.08.2009 року по 12.02.2010 року на суму 403,20 грн., тоді як позивачем пеня нарахована з 19.04.2007 року по 10.02.2010 року, що є безпідставним.

Отже, господарським судом відповідно до чинного законодавства самостійно перераховано суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу за період з 12.08.2009 року по 12.02.2010 року, яка становить 403, 20 грн.

Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача являються обґрунтованими, він має право на стягнення з відповідача 4000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 403,20 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, 2323,68 грн. інфляційні та 337,97 грн. три відсотки річних.

З відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 102,00 грн. витрат на оплату державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_2 в Промінвестбанк, МФО 354381, код НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси», вул. Смілянська, б.130, м. Черкаси, код 24411699, п/р 26003001320409 в ЗАТ “ОТП»банк в м. Київ, МФО 300528, 4000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 403,20 грн. пені, 2323,68 грн. інфляційні, 337,97 грн. три відсотки річних, 144,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз