№ 94679326, 15.01.2021, Prymorskyi District Court of Mariupol City

Справа № 266/5704/20

Провадженя№ 3/266/27/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2021 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Курбанова Н.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2020 року о 04 год. 50 хв. в м. Маріуполі, по проїзду Дачному, буд. 2, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ЗАЗ AF 4854 Forza», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, від продуття технічного засобу «Drager» на місці відмовився в присутності двох свідків, та погодився на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, про що складений висновок, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані гострої інтоксикації, внаслідок вживання алкоголю, чим порушив п.2.9а Правил Дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим судом про дату та час слухання справи, про що зокрема свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, неодноразово викликався до суду, 01.12.2020р. та 16.12.2020р. надав до суду заяви про відкладення розгляду справи, через його перебування за межами м.Маріуполя, підтверджень такого перебування до суду не надав, 29.12.2020р. та 14.01.2021р. надав до суду заяви про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його зверненням до лікаря, але доказів того, що це унеможливлює його явку, суду не надав. Суд, вважаючи його причини неявки не поважними, розглядає справу за його відсутності на підставі наявних в справі матеріалів.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення ж своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від провадження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, якою затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»; спільним Наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», самої Інструкцією.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення зазначеного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 3 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно до п.6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, та п.7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такій огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції до суду надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №402824 від 01.11.2020 року, диск з відеозаписом події, висновок КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Маріуполь» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 589 від 01.11.2020р. відносно ОСОБА_1 , згідно з яким останній 01.11.2020р. перебував у стані гострої інтоксикації, внаслідок вживання алкоголю, неускладнена, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського від 01.11.2020р.

Із переглянутого судом відеозапису події, яка відбувалася 01.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 о 04год.48хв. керував транспортним засобом «ЗАЗ», зупинився на вимогу поліцейських, питав причину його зупинки, з ним знаходилися пасажири. ОСОБА_1 не виходив з автомобіля, не надавав документи поліцейським, вимагав пояснити йому причину його зупинки. ОСОБА_1 пояснив, що у його знайомої день народження, жінки випивали, а він їх возить. ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу, якщо йому повернуть права. О 05год. 50хв. ОСОБА_1 у наркології пройшов медичне обстеження, пояснив, що нічого алкогольного не вживав. ОСОБА_1 було оголошено протокол.

Дослідивши матеріали справи, вважаю що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина в здійсненні даного адміністративного правопорушення доведена дослідженими доказами.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за яке підлягає адміністративній відповідальності, тому суд приймає рішення про застосування до нього адміністративного стягнення, у виді та межах, передбачених законом за його вчинення.

Оскільки судом прийняте рішення про накладення адміністративного стягнення, на підставі ст. 40-1 КУпАП судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, рахунок отримувача № UA198999980313090149000005001, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач коштів Донецьке УК/Дон.обл./21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя.

Суддя Курбанова Н. М.