Court ruling № 94668342, 05.02.2021, Mezhova District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Єдиний унікальний номер № 181/957/20

Провадження №1-кп/181/5/21

У Х В А Л А

05 лютого 2021 року смт Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр`єва О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Яківець А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Межова кримінальне провадження №12020040480000202 від 01 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України,

за участі сторін кримінального провадження: прокурора Коваль К.О., захисника: адвоката – Безрука С.В., обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається дане кримінальне провадження на стадії дослідження доказів.

Згідно ухвали суду від 18 грудня 2020 року обвинуваченому було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 16 лютого 2021 року.

У судовому засіданні прокурор заявила суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на два місяці.

Захисник заперечував проти заявленого клопотання. Вважає його незаконним, оскільки відсутні ризики передбачені законодавством для продовження зазначеного запобіжного заходу, доводи прокурора не підтверджуються наявними матеріалами справі, підозра є необґрунтованою, а також те, що в обвинуваченого хворіє дружина, яка перебуває у лікарні, з дитиною перебуває дідусь, крім того необхідно доглядати худобу у місці проживання обвинуваченого. Просив застосувати нічний домашній арешт

Обвинувачений погодився із позицією захисника.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в строк до 06 листопада 2020 року. Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03 січня 2021 року. Згідно ухвали суду від 18 грудня 2020 року обвинуваченому було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання до 16 лютого 2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 16 лютого 2021 року.

Однак, враховуючи графік за яким до Межівського районного суду Дніпропетровської області доставляють обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме кожної п`ятниці, тобто лише один раз на тиждень, суд вважає за необхідне вирішити дане клопотання прокурора у цьому засіданні.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не має постійного офіційного джерела доходу, офіційно не працює, докази захисника, що в обвинуваченого є ферма з домашньою худобою, яка потребує догляду, не ґрунтуються на підтверджених фактах матеріалами справи, в обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, що було підтверджено допитаним у судовому засіданні свідком – батьком обвинуваченого ОСОБА_2 , обвинувачений проживає не за місцем реєстрації, місце реєстрації зареєстровано в іншій області, право власності на житло, де тимчасово мешкає ОСОБА_1 не зареєстроване за ним, судове провадження не завершено, агресивною поведінкою обвинуваченого при допиті судом свідків зі сторони обвинувачення, та визначені ст.177 КПК України ризики і зазначені в ухвалі судді на час розгляду кримінального провадження не відпали і вони в повній мірі обґрунтовують тримання особи під вартою.

Судом було досліджене питання, підняте захисником, щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано та не зазначено про існування таких доказів. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи насьогодні не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, на даний час ризики, які служили підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили, враховуючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, в яких обвинувачений обґрунтовано обвинувачуються, без попередніх висновків про його винуватість/невинуватість у їх скоєнні, стан здоров`я та сімейний стан та інші ризики, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою.

При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченого належить продовжити, згідно ст.197 КПК України, строком на 60 днів. Зважаючи на те, що юридичне значення ухвали про продовження строку тримання під вартою є в продовженні строку, який закінчується, то юридично значима дія цієї ухвали починається з дня закінчення строку тримання під вартою, тому вказані 60 днів необхідно відраховувати з 16 лютого 2021 року і продовжити строк тримання під вартою до 16 квітня 2021 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Димитров, Донецької області. громадянину України, зареєстрованому по АДРЕСА_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 16 квітня 2021 року.

Копію ухвали негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя О. Ю. Юр`єв