№ 94606879, 03.02.2021, Ternivskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 215/28/21

3/215/206/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденко Ю.Ю., розглянувши матеріали що надійшли від ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КпАП України,-

ВСТАНОВИВ:

26.12.2020 о 03.50 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21011 н/з 69-34ДПН біля будинку №51 по вул. Івана Сірка в м. Кривому Розі Дніпропетровської області з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці ока, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду в закладі охорони здоров`я на встановлення стану сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 26.12.2020 о 03.50 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21011 н/з 69-34ДПН біля будинку №51 по вул. Івана Сірка в м. Кривому Розі Дніпропетровської області будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами на підставі постанови державного виконавця Металургійного ВДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 22.04.2020, чим своїми діями порушив вимоги п.2.1а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборонні обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.

Суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП, підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №187865 та серії ДПР18 №048218 від 26.12.2020, письмовими поясненнями свідків, рапортом працівника поліції, відеозаписом вчиненого правопорушення, постановою державного виконавця Металургійного ВДВС у місті Кривому Розі Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 22.04.2020.

Згідно довідки, долученої до матеріалів справи, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, суддя вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.279, 280, 294 КпАП України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.130 ч.1, 126 ч.3 КУпАП та накласти адміністративне стягнення:

-за ч.1 ст.130 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

-за ч.2 ст.126 КпАП України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.

На підставі ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 остаточно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу (Отримувач коштів: (ГУК у Дніпр-кій обл/Дн-ка об/21081300), код отримувача (ЄДРПОУ 37988155), Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО 899998); Рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ – 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача МФО - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Згідно ст.308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

СУДДЯ: