Court ruling № 94509250, 28.01.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

28 січня 2021 року м. Київ № 640/31869/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (далі також - відповідач), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову №84 від 22.10.2020 року Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладання стягнень щодо ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 27.01.2021 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №84 від 22.10.2020 року у виконавчому провадженні №64051219 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/31869/20.

Як убачається з матеріалів заяви, заявником сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення адміністративного позову в розмірі 685,00 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову представником позивача зазначається, що оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві у даному випадку не зупинить її виконання, позаяк є доцільним застосування заходу забезпечення адміністративного позову у вигляді зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 22.10.2020 року №84.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Згідно частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктом 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як зазначено позивачем, оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 22.10.2020 року №84.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позивачем вказано, що до винесення рішення суду, яким може бути скасовано оспорювану постанову, державним виконавцем можуть бути вжиті заходи примусового виконання рішення у вигляді списання грошових коштів з рахунків боржника.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, суд зауважує, що запропонований позивачем захід забезпечення позову є фактично забороною вчиняти дії державному виконавцю Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо здійснення виконавчого провадження №64051219.

Отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна