Court ruling № 94465636, 28.01.2021, Desnianskyi District Court of Kyiv City

2/754/613/21

Справа № 754/3019/20

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва, в складі:

головуючого - судді - Галась І.А.,

при секретарі - Гергель В.А.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про вселення та встановлення порядку користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Деснянського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за вищевказаним позовом.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі 754/13254/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності в порядку спадкування та визнання права власності на частину спадщини за законом. Своє клопотання заявник обґрунтував тим, що даний спір неможливо вирішити до вирішення спору у вищевказаній справі, оскільки вирішення питання визнання права сторін на частку спадщини є пріоритетним і має бути вирішеним до прийняття рішення у справі про вселення та встановлення порядку користування жилим приміщенням.

Представник відповідача клопотання підтримав в повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував в повному обсязі, додатково зауваживши про безпідставність зупинення.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 березня 2020 року було відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про вселення та встановлення порядку користування жилим приміщенням.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року було відкрито провадження в цивільній справі № 754/13254/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частину спадщини за законом

Відповідно до ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; 5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 6) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 252 ЦПК України, Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні; 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; 5) призначення судом експертизи; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу; 7) надходження заяви про відвід; 8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо.

Єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України (в редакції закону, що діяв до 15 грудня 2017 року) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати , що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та у Постанові Верховного Суду у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018 року.

Враховуючи наведене, слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому необхідно врахувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї справи.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає такими, що клопотання не знайшло свого обґрунтування та задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.103-106, 251 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про вселення та встановлення порядку користування жилим приміщенням залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: