Court ruling № 94424488, 27.01.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

27 січня 2021 року м. Київ № 640/12368/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення строку для подання звіту про виконання рішення в адміністративній справі, подане в порядку визначеному статтею 382 КАС України у справі

за позовомОСОБА_1 доВійськової частини А0351 провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Військової частини А0351 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 року по 2018 рік; зобов`язано Військову частину А0351 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 року по 2018 рік; визнано протиправною бездіяльність Військової частини А0351 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.11.2015 по 16.10.2018; зобов`язано Військову частину А0351 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.11.2015 по 16.10.2018.

На виконання вказаного рішення 29 жовтня 2020 року видано виконавчий лист.

04 січня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, 25.11.2020, 03.12.2020, 18 січня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшли клопотання щодо дослідження доказів.

Зважаючи на те, що статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України не визначено обов`язковість розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні, на підставі частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання у письмовому провадженні.

Розглянувши подану позивачем заяву про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, вказаною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановити новий строк подання звіту, накласти штраф.

Водночас, правові норми, закріплені у частині першій статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пункту 1 частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у резолютивній частині рішення також зазначається, у разі необхідності, порядок та строк виконання рішення.

Аналізуючи наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, тобто відповідачем у справі, суд наділений правом лише під час ухвалення рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у судових рішеннях Верховного суду, зокрема, в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №807/2358/15, також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 800/305/17.

З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.

При цьому, як було зазначено вище, з метою виконання судового рішення у справі №640/12368/20 позивачу було видано виконавчий лист.

Отже, заходи примусового виконання рішень здійснюються у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, позивач має право звернутись до суду в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси в процесі виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, стосовно наданих позивачем клопотань щодо дослідження доказів від 25.11.2020, 03.12.2020, 18.01.2021 суд повідомляє, що розгляд даних клопотань не передбачений чинним законодавством.

Враховуючи наявні матеріали, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотань ОСОБА_1 від 25.11.2020, 03.12.2020, 18.01.2021 щодо дослідження доказів.

2. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 640/12368/20.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту. 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов