
Справа № 953/504/21
2/953/1536/21
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" січня 2021 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
14 січня 2021 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого між сторонами 27.10.2007 Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану ХМУЮ, актовий запис №545.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Вимоги до позовної заяви визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст.185 ЦПК України.
Так, всупереч ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Окрім того, у позовній заяві відсутнє посилання на момент припинення фактичних шлюбних відносин.
Також, відповідно ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, всупереч положенням ст. 95 ЦПК України, додані до позовної заяви копії документів підпису позивача із зазначенням дати засвідчення не містять.
Крім того, за загальним правилом, передбаченим положеннями ч. 1 ст. 27 ЦПК України, встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позивач зазначає, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова та довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні від 15.01.2021, відповідач зареєстрованим за вищевказаною адресою та на території м. Харкова не значиться.
Крім того, згідно вищевказаної довідки адреса: АДРЕСА_1 згідно адміністративно-територіального розподілу відноситься до Немишлянського району м. Харкова. Відповідно, обґрунтування підстав звернення з позовною заявою за належною підсудністю до Київського районного суду м. Харкова - у позовній заяві відсутні.
До того ж до позовної заяви долучена квитанція №30372325 від 14.01.2021 на підтвердження сплати судового збору у розмірі 850 грн., однак за звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу сплаті підлягає судовий збір у розмірі 908 грн. згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Враховуючи викладене вище, позивачу необхідно доплатити 58 грн. та надати оригінал квитанції на підтвердження сплати.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 статті 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 185, 260 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -
The court decision No. 94267900, Kyivskyi District Court of Kharkiv City was adopted on 19.01.2021. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 953/504/21. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: