Court ruling № 94098219, 13.01.2021, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про витребування доказів

13 січня 2021 р. справа № 380/10766/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 3817 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Військової частини А 3817 , в якому просить суд стягнути з Військової частини А 3817 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 05.10.2018 по день фактичної виплати 29.10.2020 терміном 754 дні, виходячи з середньоденного заробітку (грошового забезпечення) нарахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого становою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд вказує, що згідно позовних вимог позивач просить суд стягнути з Військової частини А 3817 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, виходячи з середньоденного заробітку (грошового забезпечення) нарахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого становою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.1995 № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Враховуючи наведене вище, з метою правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про необхідність витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію особистої карки грошового забезпечення позивача за 2018 рік.

Керуючись ст. ст. 44, 80, 248 КАС України, суд –

у х в а л и в :

1. Витребувати у Військової частини А 3817 належним засвідчену копію особистої карки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік.

2. Встановити строк для виконання ухвали – п`ять днів з дня її отримання.

4. Копію ухвали направити Військовій частині А 3817 - для виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Костецький Н.В.