Court ruling № 94074155, 12.01.2021, Kotelva District Court of Poltava Oblast

Справа № 535/1249/20

Провадження № 1-кп/535/27/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Цвітайло П.В., при секретарі Колісник Л.В., з участю: прокурора Котелевського відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області Максакової В.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника-адвоката Сідько С.І., розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2ст.307, ч.2 ст. 263 КК України;-

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2020 року прокурор Котелевського відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області звернулася до суду з обвинувальним актом за кримінальним провадженням, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170210000231 від 12 вересня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 263 КК України, який розподілено судді Котелевського районного суду Полтавської області Цвітайлу П.В.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2020 року призначено підготовче судове засідання.

Обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді від 16 жовтня 2020 року та 08 грудня 2020 року обрано (продовжено) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 січня 2021 року.

У судовому засіданні прокурор Максакова В.А., яка брала участь вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, при цьому надала до суду письмове клопотання на 8 аркушах про продовження відносно обвинуваченогоОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Як встановлено в судовому засіданні і не заперечується учасниками процесу, обвинуваченому на виконання вимог ч.2 ст.184 КПК України надані копія клопотання про застосування запобіжного заходу, що підтверджується підписом обвинуваченого про отримання зазначеного клопотання 12 січня 2021 року о 11 годині, що також підтверджується особистим підписом обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сідько С.І. Учасники процесу не заперечували проти того, щоб відразу перейти до розгляду клопотання прокурора під час проведення підготовчого судового засідання .

Суд заслухавши думку учасників процесу погодився перейти до розгляду клопотання прокурора по суті.

Прокурор Максакова В.А., підтримала своє клопотання щодо продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою на строк 60 днів. Зазначивши суду, що жодних законних підстав для повернення обвинувального акту прокурору взагалі немає, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, зокрема ст. 291.

Обвинувачений ОСОБА_1 , просить замінити запобіжний захід тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. На питання щодо призначення справи до судового розгляду зазначив, що будем слухати справу, і тут же підтримав клопотання адвоката про повернення обвинувального акту прокурору.

Захисник - адвокат Сідько С.І., надала до суду письмове клопотання на 6 аркушах, в якому просить замінити запобіжний захід тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. При цьому надала письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору на 3 аркушах.

Суд, системно дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, вивчивши правові норми, які регулюють дані правовідносини, заслухавши думку учасників процесуприходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, і у відмові в задоволенні клопотання адвоката про повернення обвинувального акту, а також враховуючи підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою слід задовольнити.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для повернення обвинувального акту та закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Під час підготовчого судового засідання з`ясовані питання, передбачені ч.ч.2, 3 ст.315 КПК України.

Разом з цим, суд зазначає, що підстав, для повернення обвинувального акту, як на тому зазначала захисник - адвокат Сідько С.І. не вбачається. Дане клопотання суд оцінює як намагання затягнути час, а також як обраний спосіб захисту від обвинувачення. Клопотання взагалі не переконливе та не обгрунтоване, а носе суб`єктивні міркування та припущення, які фактично нічим об`єктивно не підтверджені.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від слідства та суду, - незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше. Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей та інші обставини.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а 08.12.2020 року продовжений з урахуванням вимог ст. 177 КПК України, а саме наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень (злочинів), а також наявність ризиків які дають достовірні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені вище зазначеною статтею.

ОСОБА_1 в теперішній час постійного місця роботи не має, його соціальні зв`язки обумовлені тим, що він характеризується посередньо, не одружений, має одну малолітню дитину, обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 263 КК України. За таких обставин враховуючи вище зазначені обставини та те, що справа знаходиться не на стадії завершення, а лише на початку судового розгляду, тому підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який немає, оскільки у суду відсутні дані про зміну обставин, щодо наявності ризиків, що існували під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не надано таких даних і стороною захисту під час розгляду клопотання прокурора.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тому суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу взагалі не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого заходу забезпечення кримінального провадження, аналізуючи дані про особу обвинуваченого, а саме: те, що він обвинувачуються в скоєнні декількох тяжких кримінальних правопорушень (злочинів), відсутні належні гарантії та підтвердження соціальних зв`язків, які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, доцільно вирішувати питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діянь, що інкримінуються обвинуваченому, відповідності особі обвинуваченого та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а тому, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.Європейський суд з прав людини визначаючи «ступінь ризику», як до застосування запобіжного заходу допускає і «Нижній поріг обґрунтованості ризиків (підозри)» під час проведення особливої категорії злочинів (тяжких та особливо тяжких).

Відповідно до змісту вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою.

Згідно з рішенням ЄСПЛ «Летельє проти Франції» особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, обрати (продовжити) строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до 12 березня 2021 року.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 встановлений ухвалою слідчого судді закінчується, однак, судове провадження по даному кримінальному провадженню не закінчено, а лише розпочинається і потребує часу для розгляду, тому строк тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити, перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Вислухавши думку прокурора обвинуваченого та захисника-адвоката перевіривши матеріали клопотання, враховуючи підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також, враховуючи вимоги ст. 331 КПК України та конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про доцільність обрання (продовження) тримання ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2ст.307, ч.2 ст. 263 КК України, під вартою на строк 60 днів, тобто до 12 березня 2021 року.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, також те, що він не працюючий, легального доходу не має підозрюється в скоєнні декількох тяжких кримінальних правопорушень (злочинів), з урахуванням майнового стану ОСОБА_1 розмір застави визначити попередню, яка визначена слідчим суддею в ухвалі від 16.10.2020 року, в розмірі 121620 грн, яка забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатньою мірою гарантувати виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 197, 199, 314-316, 334 КПК України, суд;-

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 307, ч. 2 ст.263 КК України у відкритому судовому засіданні на 11 годину 22 січня 2021 року.

В задоволенні клопотання захисника - адвоката Сідько С.І., про заміну запобіжного заходу тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою та про повернення обвинувального акту прокурору відмовити повністю.

Клопотання прокурораКотелевського відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області Максакової В.А., про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Семенівка Семенівського району Полтавської області, українця, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, не одруженого, на утриманні маючого одну малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого без реєстрації АДРЕСА_2 , згідно до ст.89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2ст.307, ч.2 ст. 263 КК України, продовжити строком на 60 днів до 12 березня 2020 року.

Встановити строк дії ухвали щодо продовження тримання під вартою до 12 березня 2021 року.

Визначити розмір застави у 121620 гривень (сто двадцять одну тисячу шістсот двадцять) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти за даним кримінальним провадженням після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області, відповідно до ч.4 ст.202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою по першому виклику на визначений час до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатись з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, вважати ОСОБА_1 таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави строком на 60 днів, який обраховувати з дня внесення застави.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків доручити Котелевському ВП Гадяцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

Ухвала щодо обрання продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Начальнику роти конвойної служби ГУНП в Полтавській області конвоювати обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» до Котелевського районного суду Полтавської області на 11 годину 22 січня 2021 року для участі в підготовчому судовому засіданні з розгляду вище вказаного об`єднаного кримінального провадження.

Копію ухвали для організації конвоювання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 направити начальнику Державної установи Полтавської установи виконання покарань № 23 та начальнику роти конвойної служби ГУНП в Полтавській області для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського Апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, а обвинуваченому який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя П.В. Цвітайло