Court ruling № 94032359, 04.01.2021, Centralnyi District Court of Mykolaiv City

Справа № 490/3774/20

н\п 2-с/490/105/2020

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2021 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 23.07.2020 року.

Разом з тим, у серпні 2020 року ОСОБА_1 звертався до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою про скасування судового наказу, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 23.07.2020 року.

31.08.2020 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва, ухваленою під головуванням судді Черенкової Н.П., вищевказану заяву повернуто без розгляду з посиланням на вимоги ч. 6 ст. 170 ЦПК України.

28.09.2020 року ОСОБА_1 подано до Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу від 31.08.2020 року.

13.10.2020 року Миколаївський апеляційний суд постановив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.08.2020 року - без змін.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України підстави для відводу (самовідводу) судді є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 статті 39 ЦПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно ч.1 ст. 40ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв`язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.

При цьому, якщо рішення суду (судді) оскаржувалося позивачем або відповідачем, то виникає «зайва» напруга у відносинах судді з такими особами, оскільки вона могла скластися з невдоволення таких осіб рішенням і діями конкретного судді. Тому доцільно надати такій особі в інших справах право відводу такого судді, щоб особисті стосунки такої особи та судді не впливали на об`єктивність майбутнього судового рішення.

Окрім того, декілька «помилок суду на користь однієї із сторін» можуть свідчити про упередженість суду і майбутнє рішення вже може розцінюватися як умисне.

Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" суб`єктивний критерій – це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об`єктивний критерій – це факти, що можуть бути перевірені,які породжують сумніви у безсторонності суддіта оцінка того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).

ЄСПЛ нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПКУкраїни, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Крім того, Євросуд нагадав, що будь-який служитель ОСОБА_2 , щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.

Приймаючи до уваги викладене та з метою усунення будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом при розгляді даної справи, об`єктивного вирішення справи,за такого суддя Черенкова Н.П. вважає необхіднимзаявити самовідвід по справі №490/3774/20.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 258, 260 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Відвести суддю Черенкову Н.П. від розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 31.08.2020 року

Передати дану справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова