Court ruling № 93948880, 28.12.2020, Pavlohrad City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

У Х В А Л А

Справа № 185/6004/18

Провадження № 2-п/185/98/20

28 грудня 2020 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Шаповалової І.С., за участю: секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2018 року в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідач ОСОБА_1 звернувся з заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, мотивуючи заяву тим, що рішення суду ухвалене у відсутність відповідача та без врахування усіх обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В судове засідання відповідач, заявник, не з`явився, був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виклик відповідача здійснювався за його адресою його реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Крім того, зазначена норма дисциплінує відповідача, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо відповідач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Протягом тривалого часу відповідач не виявив належної зацікавленості у розгляді цивільної справи, нехтуючи обов`язком за викликом суду приймати участь у судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Із зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Аналіз обставин неявки в судові засідання відповідача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи.

Судом було забезпечено належну організацію судового розгляду справи, а також забезпечено позивачу право на доступ до правосуддя, закріплене у статті 6 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, проте, нехтуючи своїм правом та обов`язком належним чином виконувати надані права відповідач дев`ять разів не з`явився у судове засідання та клопотання про розгляд справи без його участі не надав.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 287-288 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2018 року в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу – відмовити.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя І.С.Шаповалова