Court ruling № 93831497, 21.12.2020, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/41502/20

Провадження № 2/761/10159/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна.

Так, за загальним правилом, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ст. 27 ЦПК України).

При цьому, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу і майна на публічних торгах, отже, є правочином, що узгоджується зі статтями 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України. Ці норми відносять процедуру публічних торгів до договорів купівлі-продажу, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (стаття 34 Закону України «Про нотаріат»). Таким чином, угода про відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, яка може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Визначаючи зміст позовних вимог позивач просить визнати недійсними електронні торги з реалізації належного йому на праві власності нерухомого майна за лотом № 452768 - Гараж площею 20, 7 кв. м, РНМ 1563873180000, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ГБК «Верстат-7», гараж № НОМЕР_1 , оформлених Протоколом № 514381 проведення електронних торгів від 11.12.2020, оскільки електронні торги були проведені з порушенням норм чинного законодавства, що, в свою чергу, порушує право власності позивача на належне йому нерухоме майно.

Згідно положень п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що вказаний спір виник з приводу нерухомого майна (визнання недійсного правочину щодо відчуження нерухомого майна), що, в свою чергу, знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, суд вважає за необхідне передати зазначений позов на розгляд Святошинському районному суду м. Києва, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого він належить.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 27, 30, 31, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна - передати на розгляд Святошинському районному суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя: