Court ruling № 93785849, 23.12.2020, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

справа№380/7568/20

23 грудня 2020 року

зал судових засідань № 10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Демчини В.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Родікова Т.В.

розглянув у підготовчому засіданні клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 044053, м.Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 23.10.2014 № 2144-0 в частині звільнення полковника податкової міліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника - начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та органів податкової міліції у запас Збройних Сил України за пунктом «ж» (за власним бажанням);

-зобов`язати відповідача поновити полковника податкової міліції ОСОБА_1 в Державній фіскальній службі України на відповідній посаді;

-зобов`язати відповідача вчинити невиконану дію, виплатити грошове забезпечення - середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.10.2014 по день фактичного поновлення, на службі;

-зобов`язати відповідача сплатити грошову компенсацію за перебування позивача на лікарняному через тимчасову непрацездатність.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду (а.с.70), в якій зазначив, що про порушення свого права, а саме про те, що його незаконно звільнили у жовтні 2014 року, він дізнався з моменту отримання відповіді відповідача від 13.08.2020 на своє звернення від 17.07.2020.

На адресу суду також надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропуском ним строку звернення до суду (а.с.88-90)

Суд, ухвалою від 30.10.2020, відкрив провадження у цій справі та ухвалив розглядати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду у судовому засіданні.

Ухвалою від 30.10.2020 суд витребував у позивача належним чином засвідчену копію трудової книжки. Цю ухвалу позивач виконав.

Позивач та представник позивача у підготовчому судовому засіданні заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду підтримали, просили її задовольнити.

Позивач у підготовчому судовому засіданні пояснив, що про звільнення зі служби з посади в податковій міліції він дізнався у жовтні 2014 року, однак не звертався до суду про оскарження цього звільнення, оскільки вважав такий спір безперспективним, але очікував рішення суду конституційної юрисдикції чи ЄСПЛ з питань люстрації. Саме рішення цих судових інстанцій стали для позивача приводом для звернення до суду з позовом про поновлення на посаді в органах податкової служби.

Представник позивача вважає, що перебіг строку звернення до суду починається з моменту отримання відповіді ДФС України від 13.08.2020 №3345/6/99-99-07-02-15, в якій йдеться про те, що на підставі поданого ОСОБА_1 рапорта від 14.10.2014 наказом Міністерства доходів і зборів України від 2310.2014 №2144-о його звільнено з посади та податкової міліції за власним бажанням на підставі підпункту «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ України від 29.07.1991 №114. Цим же листом ОСОБА_1 поінформовано, що скасувати наказ про звільнення органу, який реорганізовано, а саме Міністерства доходів і зборів України можливо тільки за рішенням суду.

При прийнятті цієї ухвали суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У системному тлумаченні норми частини 5 та частин 1-2 статті 122 КАС України місячний строку звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначив сам позивач, ОСОБА_1 , про його звільнення зі служби в податковій міліції йому стало відомо ще в жовтні 2014 року.

ОСОБА_1 не заперечує і отримання трудової книжки після звільнення.

Зазначене відповідає ст.47 КЗпП України, відповідно до якої власник або уповноважений ним орган зобов`язаний провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку в день звільнення.

Позивач не стверджував про порушення Міністерством доходів і зборів України норми цієї статті при звільненні.

Як видно із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 (запис №20), то він був звільнений зі служби в податковій міліції 23.10.2014 на підставі наказу від 23.10.204 №2144-о.

Наступний запис про роботу у трудовій книжці ОСОБА_1 за №21 зроблено 07.04.2016 про прийняття ОСОБА_1 на роботу у ПАТ «Укртранснафта».

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 про те, що його було звільнено з податкової міліції, стало відомо щонайпізніше у квітні 2016 року, щонайраніше у жовтні 2014 року.

Покликання представника позивача на лист ДФС України від 13.08.2020, яким ОСОБА_1 поінформовано, що скасувати наказ про звільнення з органу, який реорганізовано, а саме Міністерства доходів і зборів України, можливо тільки за рішенням суду є безпідставним, так як відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 однозначно пропустив встановлений Кодексом адміністративного судочинства місячний строк звернення до суду, звернувшись з позовом про поновлення на роботі на посаді у податковій міліції лише у вересні 2020 року.

Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, то покликання позивача на те, що свого часу він вважав, що звернення до суду з позовом про поновлення на роботі на посаді у податковій міліції, будучи звільненим з цієї посади у зв`язку з люстрацією, - безперспективним, а саме рішення Конституційного Суду України та ЄСПЛ стало таким приводом, - то суд вважає його таким, що грунтується на суб`єктивній оцінці обставин, пов`язаних із зверненням до суду впродовж місяця після того, як позивачу стало відомо про звільнення. Тому, зазначені позивачем причини, які спричинили зволікання зі зверненням до суду, суд не вважає поважними.

Приймаючи цю ухвалу суд бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №813/1726/17.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.8 ст.240 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням того, що як встановив суд, ОСОБА_1 звернувся до суду з пропуском строку звернення до суду, а причини, зазначені позивачем, суд оцінив як неповажні, то суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123, ст.240, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повний текст ухвали складено 24.12.2020.

Суддя Лунь З.І.