Court ruling № 93733336, 25.06.2020, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа № 755/5641/18

1кп/755/247/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2020 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

суддів Левко В.Б., Федосєєва С.В.,

при секретарі Нероді В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018100040000211 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Мовчанюка О.С.,

представника потерпілої Шпака О.К.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисника Оверчук Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12018100040000211 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_1 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній може чинити тиск на потерпілу та свідків, а також, будучи обізнаним з можливою мірою покарання, яка йому загрожує в разі його засудження, може переховуватись від суду і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не буде мотивувати обвинуваченого ОСОБА_1 виконувати свої процесуальні обов`язки. Зокрема, прохав не визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , є із застосуванням насильства.

Представник потерпілої Шпак О.К. та потерпіла ОСОБА_2 підтримали думку прокурора.

Захисник Оверчук Ю.О. заперечила проти продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки потерпіла допитана, докази досліджені, а тому, ризик впливу на останніх відсутній. Зокрема, її підзахисний буде намагатись довести, що обставини не об`єктивно викладені. Крім того, з часом, ризики нівелюються і прокурор повинен доводити нові ризики. Її підзахисний має постійне місце проживання, а тому прохала змінити останньому даний запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема: оскільки будучи обізнаними про можливу міру покарання, яка загрожує останньому у разі його засудження, може переховуватися від суду.

Крім того, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв`язків; 6) репутацію обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів виходить із того, що на теперішній час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування обвинуваченого від суду, оскільки будучи обізнаними про можливу міру покарання, яка загрожує йому у разі його засудження, може переховуватися від суду, а також він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може впливати на потерпілу свідків, на даний час у суду не має достовірних даних, що стан його здоров`я перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Таким чином, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянню, яке інкримінується обвинуваченому, колегія суддів приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м`який запобіжний захід, у тому числі й на домашній арешт.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 199, 331, 369, 370-372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців, тобто до 23 серпня 2020 року включно.

Колегія суддів, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: