Court ruling № 93607270, 11.12.2020, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1Справа № 335/10514/20 2-а/335/298/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Коваля Петра Юрійовича до начальника управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Харіна Олександра Леонідовича, Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Коваля Петра Юрійовича до начальника управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Харіна Олександра Леонідовича, Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

За правилами адміністративного судочинства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також вимогам ст. 161 цього Кодексу.

Згідно положення ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи , які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В частині сплати судового збору у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 дійшла наступного висновку: «За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

З огляду на викладене, на виконання вимог даної ухвали суду позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн. або надати суду документи, які підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору у встановленому законом порядку.

Відтак, проаналізувавши подану позивачем позовну заяву, суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241- 243, 248, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Коваля Петра Юрійовича до начальника управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Харіна Олександра Леонідовича, Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення- залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме для надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя А.В.Воробйов