Court ruling № 93474005, 03.12.2020, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City

03.12.2020 Єдиний унікальний номер 205/7044/20

Номер провадження 2-з/205/331/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Остапенко Н.Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Захарчук Ксенії Олегівни про забезпечення позову –

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання транзакції нечинною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді від 18 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

01 грудня 2020 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Захарчук Ксенії Олегівни надійшла заява про забезпечення позову, в якій просила заборонити відповідачу здійснювати нарахування відсотків та неустойки за користування кредитними коштами та прострочення оплати платежів з кредитної картки на ім`я ОСОБА_1 та здійснювати автоматичне списання грошових коштів з особистих карток та рахунків позивача, відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» з метою погашення заборгованості за кредитною карткою № НОМЕР_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Ч. 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позов.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути істотні перешкоди як виконання судового рішення, так і ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, враховуючи зазначені вище роз`яснення, суд задовольняє заяву про забезпечення позову за умови, якщо невжиття заходів, вказаних у заяві про забезпечення позову, може становити реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, або, якщо істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких звернувся заявник до суду.

Оскільки невжиття зазначених в заяві позивача заходів забезпечення позову ніяким чином не вплине на виконання можливого рішення суду по справі, а також на поновлення прав, за захистом яких звернулась позивач, суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Захарчук Ксенії Олегівни про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г.Остапенко

.