Court ruling № 93382421, 08.12.2020, Konotop City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 577/4880/20

Провадження № 2-о/577/348/20

У Х В А Л А

"08" грудня 2020 р. м. Конотоп

суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Рідзевська І.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Конотопський міський відділ Управління державної міграційної служби України в Сумській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року.

Заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону ( ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до пп.4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб судовий збір становить 420,40 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не в повному обсязі виконано вимоги ст. 177 ЦПК України, необхідно надати строк для усунення недоліків шляхом сплатити судового збору в сумі 420,40 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач коштів Конотопське УК/Конотоп.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37784555

Банк отримувача Казначейство України (EАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача (IBAN) UA718999980313181206000018141

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Найменування коду класифікації Судовий збір (Державна судова

доходів бюджету адміністрація України, 050).

Заявником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що матеріальний стан незадовільний, він не має змоги влаштуватись на роботу, доходів не має.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином у клопотанні про звільнення від сплати судового збору заявник повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці, батьки які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитинну віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї ж статті.

Проте суду не надано доказів, які підлягають оцінці щодо реального майнового стану заявника, зокрема: довідки з органу соціального захисту, про склад сім`ї, про доходи чи про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів або депозитів, документи про відсутність придбання рухомого чи нерухомого майна тощо, що перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.

Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання щодо сплати судового збору майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у заявника пільг, передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір», щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника стосовно можливості звернення до суду у даній справі дотримано.

За таких обставин, в даний час підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви у вказаній справі немає. Заявнику слід надати докази його майнового стану або сплатити судовий збір.

Дані недоліки є суттєвими. За таких обставин, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Конотопський міський відділ Управління державної міграційної служби України в Сумській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року - залишити без руху.

Надати заявнику строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків.

У разі неусунення заявником недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала судді оскарженню не підлягає.

СуддяІ. О. Рідзевська