Decision № 9331561, 01.04.2010, Bereznehuvatskyi District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 2-56/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2010 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Міщенка Г.В.,

при секретарі Михалюк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку та відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій зазначила слідуюче. В березні 2005 року вона домовилася з відповідачкою про купівлю-продаж житлового будинку АДРЕСА_1, який переходив у спадок останній після смерті матері.

З березня 2005 року по вересень 2006 року у рахунок належних за договором платежів сплатила ОСОБА_2 завдаток на загальну сумі 12825 грн. Решту вартості будинку повинна була віддати при оформленні і посвідчені договору.

За домовленістю з ОСОБА_2 користувалася будинком та побудувала туалет, огорожу, половник, гараж, відмостку. Обладнала літню кухню газовим опаленням, замінила лічильник. Посадила кущі смородини, малини, полуниці, дерева сливи, яблуні і груші. Всього на облаштування, ремонт і додаткові будівлі витратила 9840 грн.

В грудні 2007 року ОСОБА_2 відмовилася прийняти залишок вартості будинку в сумі 13575 грн., посилаючись на підвищення ціни. Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2009 року їй було відмовлено у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним та визнання права власності на спірний будинок. У звязку з цим вона понесла витрати на правову допомогу в сумі 2300 грн.

Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь подвійну суму завдатку в розмірі 25650 грн., 9840 грн. на відшкодування майнової шкоди і 2300 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, а її представник адвокат ОСОБА_3 ( за ордером ) вважає, що є всі підстави для задоволення позову.

Представник відповідача - ОСОБА_4 ( за довіреністю ) проти позову заперечувала, посилаючись на те, що позивачка відмовилася доплатити обумовлену суму, а за таких обставин завдаток поверненню не підлягає. Не підлягають стягненню витрати на правову допомогу по іншій справі та витрати на будівельні роботи із-за відсутності правових підстав до цього.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В березні 2005 року сторони домовились про продаж житлового будинку АДРЕСА_1.

25 березня 2005 року, з метою забезпечення виконання умов договору, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 завдаток у розмірі 573 доларів США, що еквівалентно 3025 грн. 16 лютого 2006 року в рахунок належних платежів передала ще 2000 грн., а 23 вересня 2006 року - 7800 грн., що підтверджується розпискою ( а. с. 6 ).

Проте остання в подальшому відмовилася від виконання договору, повернути суму в розмірі 12825 грн. відмовляється, посилаючись на порушення умов договору позивачкою.

Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою авансу є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобовязання.

Правила ст.571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовуються в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.

У разі коли сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.

Згідно із ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку ( квартири ) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Оскільки договору купівлі-продажу будинку, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, то сплачені в рахунок виконання договору ОСОБА_2 12825 грн. є авансом і повинні бути повернуті в тому розмірі, в якому вони передавалися. У разі видачі авансу кредитор не може бути зобовязаний до повернення його в подвійному розмірі.

Отже, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з відповідачки 12825 грн. сплаченого нею авансу.

Поселившись у спірному будинку позивачка здійснила витрати у розмірі 9840 грн. на його облаштування і ремонт, що підтверджується наданим розрахунком, квитанцією, розпискою, договором та іншими документами ( а. с. 7, 8, 9, 10, 11, 12-13 ).

Виконання будівельних робіт підтвердив і допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5

У відповідності із ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно ), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення про зобовязання у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави підлягають застосуванню при вирішенні позовної вимоги в цій частині.

Так, згідно з п.4 ч.3 ст.1212 ЦК України підлягає відшкодуванню шкода особою, яка незаконно набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Виходячи з цього позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки 9840 грн. матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

Рішенням Березнегуватського районного суду від 15 квітня 2009 року відмовлено позивачці в задоволенні позовної вимоги до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на спірний будинок ( а. с. 14 ).

ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона понесла витрати на оплату правової допомоги адвоката на загальну суму 2300 грн., що підтверджується квитанціями № 15 від 23.12.2008 року, № 21 від 16.01.2009 року, № 35 від 26.03.2009 року ( а. с. 15 ), просила стягнути їх з відповідачки.

Види судових витрат ( до яких віднесені витрати на правову допомогу ) визначені у ст.79 ЦПК України, а їх розподіл здійснюється судом відповідно до вимог статей 88 і 89 ЦПК України.

Суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, питання про розподіл судових витрат, про що зазначає в його резолютивній частині ( п.6 ч.1 ст.214, п.4 ч.1 ст.215 ЦПК ).

Таким чином, види, зміст судових витрат, порядок їх розподілу судом та оскарження рішення суду з цього питання регулюються та підпорядковані нормам ЦПК.

Отже, витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката, понесені ОСОБА_1 у звязку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді попередньої справи у порядку цивільного судочинства, процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому процесуальним законом, не є шкодою і не можуть бути стягнуті за позовною вимогою.

Натомість, в матеріалах справи мається ордер адвоката та квитанція № 99 від 07.12.2009 року про сплату позивачкою 2300 грн. за надання правової допомоги по даній справі ( а. с. 24-25 ), які підлягають стягненню пропорційно до задоволеної позовної вимоги в розмірі 1380 грн.

Зі змісту ч.2 ст.82 ЦПК України слідує, що якщо оплату судових витрат суддею було відстрочено або розстрочено до ухвалення цього рішення, то витрати стягуються за судовим рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з цього з відповідачки підлягають стягненню в дохід держави 226,65 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ч.3 ст.81 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений аванс в розмірі 12825 ( дванадцять тисяч вісімсот двадцять пять ) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 9840 ( девять тисяч вісімсот сорок ) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 1380 ( одна тисяча триста вісімдесят ) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 226,65 ( двісті двадцять шість гривен 65 коп. ) грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 ( ста двадцяти ) грн. на розрахунковий рахунок 31218259700065, код ЄДРПО 23628405, отримувач «Державний бюджет Березнегуватського району код 22050000», МФО 826013.

У задоволенні іншої частини позовних вимог в і д м о в и т и.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Міщенко Г.В.