Decision № 93229107, 23.11.2020, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м.Херсон Справа № 923/1804/14 (923/707/20)

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. за участю секретаря судового засідання Кудак М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (м.Херсон, код ЄДРПОУ 05396638)

до Відповідача : Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (м.Херсон, код ЄДРПОУ 32702078)

про стягнення вартості недоврахованої електроенергії в розмірі 60294,14 грн.

Представники:

від позивача: Литовський І.С., трудовий договір від 26.12.2019 року, витяг з наказу №54-к від 22.01.2014

від відповідача: адвокат Сапіга Д.П., ордер серії ХС №105527 від 05.10.2020р.

в межах справи

за заявою Кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (місцезнаходження - м.Кам`янське (раніше Дніпродзержинськ), 3-й Баглійський провулок, буд. 1-Ж, код ЄДРПОУ 36826164)

до Боржника: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078)

про банкрутство

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.07.2020р. до господарського суду надійшла позовна заява акціонерного товариства Херсонобленерго (позивач) до акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (відповідач). Позивач просить прийняти рішення, яким стягнути з акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія” (код ЄДРПОУ 32702078) на користь акціонерного товариства “Херсонобленерго” (код 05396638) на поточний рахунок № НОМЕР_1 в філії Херсонського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» № 10021, МФО 352457, код 05396638, вартість недоврахованої електроенергії в сумі 60 294,14 грн., суму судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою від 21.07.2020р., керуючись ст.ст. 12, 176, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, в межах справи № 923/1804/14 про банкрутство Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, призначив перше засідання по справі на 18.08.2020 р., установив відповідачу строк для подачі заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали, відзиву на позов – протягом 15 днів, установив позивачу строк для подачі відповіді на відзив – протягом 10 днів з дня отримання відзиву.

Ухвала від 21.07.2020р., надіслана на адресу відповідача повернулась до суду без вручення, з відміткою пошти про відсутність відповідача за місцезнаходженням.

Разом з тим, до суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку подання відзиву та про відкладення розгляду справи (вих.№ 254/07 від 17.08.2020р.) з мотивів того, що вони 17.08.2020р. відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, дізналися про судове засідання призначене на 18.08.2020р., а також враховуючи карантин впроваджений в Україні.

Ухвалою суду від 18.08.2020р. клопотання відповідача задоволено, продовжено строк для подання відзиву, розгляд справи відкладено до 28.08.2020р.

28.08.2020р. ухвалою розгляд справи відкладено до 06.10.2020р.

02.10.2020р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову.

30.10.2020р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

У судових засіданнях призначених на 06.10.2020р., 03.11.2020р., 18.11.2020р. оголошувались перерви, в останнє до 23.11.2020р.

При цьому, 18.11.2020р. до суду надійшла заява відповідача про застосування позовної давності, оскільки акт про порушення № 131068 складено 21.06.2017, а з позовом до суду позивач звернувся лише 16.07.2020р., тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

20.11.2020р. позивач подав до суду заперечення на заяву про застосування позовної давності мотивуючи її тим, що оскільки строк дії карантину продовжено до 31.12.2020р., перебіг строку позовної давності тривалістю у три роки встановлений ст.257 ЦК України, продовжено до 31.12.2020р.

У судовому засіданні 23.11.2020р. представник підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.11.2020р. заперечував порти задоволення позову з підстав викладених у відзиві та заяві про застосування позовної давності.

Господарський суд при розгляді цієї справи, враховує такі обставини.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500, зокрема уряд установив з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з наступними змінами та доповненнями) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції "COVID-19", зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом тобто з 07.08.2020р.

Враховуючи, що жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений на підставі наведених норм Закону.

І. Стислий виклад позиції позивача (АТ «Херсонобленерго»).

Так, позивач зазначає, що 24.02.2006 року між ВАТ “ЕК “Херсонобленерго” - акціонерне товариством “Херсонобленерго” (далі Позивач, АТ «Херсонобленерго») та закритим акціонерним товариством “Таврійська будівельна компанія” - акціонерне товариство “Таврійська будівельна компанія” (далі АТ “ТБК”, Відповідач, Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 3668 (далі - Договір), який на сьогоднішній день є чинним. За умовами Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. На момент укладення договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Так, 21.06.2017року в ході перевірки працівниками ПАТ “ЕК “Херсонобленерго” було виявлене порушення Споживачем п.п. 10.2.26, 3.31, 3.6 ПКЕЕ мовою оригіналу, - «а именно выявлено отсутствие эл.счетчика, тип СА4-И678, 380В/І= 20-50А №058902105, соответственно и номерных пломб установленных на эл.счетчике, пл. №27471673 - кл.кол + кож.счетчика, пл. №27471678 — кожух эл.счетчика. Безучетное потребление эл.энергии. Эл.энергия потребляется, но плата за потребленную эл. энергию по объекту не производится». За змістом акту про порушення № 131068, споживачем з метою без облікового споживання електроенергії самовільно знято пломби № 27471673 та №27471678 та прилад обліку СА4-И678, № 058902105 встановлені раніше.

Згідно Акту про заміну приладів обліку і акт про опломбування №113993 від 11.03.2011 р. на об`єкті Відповідача встановлено та передано під відповідальність прилад обліку СА4-И678, №058902105, а також пломби № 27471673 на кожух лічильника та №27471678 на кожух лічильника та клемну кришку, а також пломбу № 27471611 на ввідний автомат.

Відповідно до п.п. 3.1 чинних на той час Правил користування електричної енергії (далі — ПКЕЕ) Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору (3.2. ПКЕЕ). Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (3.3. ПКЕЕ). Пунктом 6.40. ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N782/12656.

Позивач вказує, що на підставі п. 6.41, 6.42 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією встановлено Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. № 562 (далі — Методика).

Вказана Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

За змістом пункту 2.5 чинної на той час Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 2 пункту 2.1 цієї Методики, а саме: пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів, величина розрахункового "добового обсягу споживання електричної енергії розраховується за формулою 2.4 Методики.

04 липня 2017 року на засіданні комісії по розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією на підставі складеного акту визначений об`єм неврахованої електричної енергії в кількості 38572 кВт/год. на загальну суму 60294,14 грн. Витяг з протоколу № 76 від 04.07.2017 та додатковий рахунок за червень 2017 р. на суму 60294,14 грн. направлено Відповідачу поштою та вручено 27.07.2017, що підтверджується підписом на поштовому повідомленні-врученні.

За нормами ПКЕЕ, споживач зобов`язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Аналогічні норми щодо оплатити розрахункових документів за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів містяться і в набравших чинності 11.06.2018 р. Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), які прийшли на заміну втратившим чинність ПКЕЕ.

Таким чином, як нормами ПКЕЕ чинними на момент складення акту про порушення № 131068 від 21.06.2017 р. та прийняття рішення оформленого протоколом №76 від 04.07.2017 р. так і нормами ПРРЕЕ чинними на момент звернення до суду передбачено обов`язок Споживача оплатити вартість недоврахованої електроенергії.

Станом на момент подачі позову рішення комісії оформлене протоколом №76 від

04.07.2017р. не оскаржувалось, рахунок за червень 2017 р. на суму 60294,14 грн. не сплачено.

Окрім цього, позивач також вказує, що відповідно до п. 4.2.3 Договору Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, у разі таких дій Споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку:

- споживання електроенергії поза засобами обліку:

- інших умов, визначених Методикою.

У відповіді на відзив позивач також наголошує на тому, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. (3.3. ПКЕЕ).

Як вбачається із “Акту про заміну приладів обліку і акт про опломбування” №113993 від 11.03.2011 р. на об`єкті Відповідача встановлено та передано під відповідальність прилад обліку СА4-И678, №058902105, а також пломби №27471673 на кожух лічильника та №27471678 на кожух лічильника та клемну кришку, а також пломбу №27471611 на ввідний автомат. Більш того, з наданих Відповідачем до відзиву на позов Актів про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії за період січень-травень 2017 року між пунктами 10 та 11 вказано точку обліку Рибак, приладу обліку №058902105, вказані Акти підписані В.о. генерального директора ПАТ «ТБК» Малооком О.В. Відповідно до п.4 Додатка №6 до Договору про постачання електричної енергії №3668 від 24.02.2006 р. Споживач несе відповідальність за: ТП-1С ЗАТ “ТБК”, РЩ, ПЛ-0,4 кВ, кабель живлення, прилади обліку електроенергії та все електрообладнання причала “Рибак”.

Таким чином, прилад обліку СА4-И678, №058902105 знаходяться в зоні балансової належності та експлуатаційної відповідальності Відповідача.

За змістом пункту 2.5 чинної на той час Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 2 пункту 2.1 цієї Методики, а саме: пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії розраховується за формулою 2.4 Методики.

Стає очевидним, що Споживач несанкціоновано вилучивши лічильник та письмово не повідомивши про це енергопостачальника фактично приховав реальні обсяг Спожитої електроенергії позбавив можливості працівників електропостачальника визначити дійсні обсяги.

Не відповідають дійсності та спростовуються фактичними матеріалами справи доводи Відповідача про те що в розрахунку не було зменшено суму нарахувань на розмір сплаченої вартості електроенергії в сумі 41074,60 грн., згідно лічильника стягнутої рішенням суду у справі №923/252/18.

Так, з Витягу з протоколу №76 від 04.07.2017 р. вбачається, що в таблиці розрахунку у третьому стовбчику вказано “сплачено споживачем за лічильником (кВт*год)” загальна сума кВт у даному стовбчику становить 26948 кВт., відповідно сума розрахункового споживання зменшена на вказану величину сплаченої споживачем вартості електроенергії

Щодо неналежності повноважень у особи яка підписала “Акт про заміну приладів обліку і акт про опломбування” №113993 від 11.03.2011 р., згідно якого на об`єкті Відповідача встановлено прилад обліку СА4-И678, №058902105. Слід зазначити, що в даному випадку предметом доказування є не відповідність підпису чи уповноваженість особи підписанта, а факт встановлення та передачі під відповідальність приладу обліку СА4-И678, №058902105 Відповідачу.

Так, Відзиву на позов самим же Відповідачем надано копії актів про обсяги спожитої електроенергії з яких вбачається що Відповідач сам знімав покази з в тому числі з лічильника СА4-И678, №058902105 та передавав їх до енергопостачальника, більш того вказані Акти підписані керівником ПАТ “ТБК” Малооком О.В., що свідчить про схвалення правочинів визнання правочину щодо встановлення та передачі під відповідальність лічильника.

Про визнання факту встановлення та передачі під відповідальність Відповідачу приладу обліку СА4-И678, №058902105 свідчить і рішення суду у справі №923/252/18 за яким з ПАТ “ТБК” стягнуто вартість електроенергії спожитої та врахованої саме лічильником СА4-И678, №058902105.

Таким чином, враховуючи відсутність факту оплати вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення положень ПКЕЕ та умов Договору про постачання електричної енергії №3668 від 24.02.2006 р., відповідно вказана сума підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

ІІ. Стислий виклад позиції відповідача (АТ «Таврійська будівельна компанія»).

Відповідач не визнає позовні вимоги, виходячи з наступних підстав.

Зазначає у відзиві, що відповідач порушень, які б могли стати наслідком застосування п.2.5. Методики, а так само нарахування вартості недоврахованої електроенергії, відповідач не допускав, оскільки відсутність електричного лічильнику на об`єкті, не може призвести до проведеного відповідачем нарахування відповідно до п.2.1.3. Методики. Відповідно до п.1.2 Методики, за якою відповідач кваліфікував вчинене відповідачем порушення, необхідною умовою її застосування є встановлення зв`язку між виявленим фактом пошкодженням приладу обліку чи фактом втручання у роботу лічильника та наявністю зміни показів приладу обліку. Пункт 2.1 застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Лічильник № 58902105 ТЛВМС «Рибак» на об`єкті був в наявності, що зазначено в Акті про порушення № 76 від 04.07.2017р. та зафіксовано покази лічильника № 58902105 в Актах про обсяги /переданої споживачу /субспоживачу/ електричної енергії протягом розрахункового періоду, а саме: 23.12.2016р.- покази лічильника зафіксовано -265215,00; 24.01.2017р.- покази лічильника зафіксовано -2711030,00; 21.02.2017р.- покази лічильника зафіксовано-275325,00; 24.03.2017р.-покази лічильника зафіксовано-280500,00; 24.04.2017р.- покази лічильника зафіксовано-286969,00; 24.05.2017р.- покази лічильника зафіксовано -291969,00; 21.06.2017р.- покази лічильника зафіксовано -291969,00.

Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2);

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення, зокрема:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо);

4) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Таким чином, відповідач вказує, що Акт про порушення № 76 від 04.07.2017р. року виступає у спірних правовідносинах доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії. Так, пунктом 2.1.3. Методики передбачене проведення донарахування не в разі відсутності електричного лічильнику, а саме за пошкодження приладів обліку. Відсутність пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку застосовується відповідно до п.2.1.4. Методики. Отже, розрахунок повинен бути проведений відповідно до п.2.10. Методики, а не п.2.5, як зазначено в Розрахунку позивача по Акту порушення № 76 від 04.07.2017р.

А саме, 2.10. Методики, передбачено у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 4 пункту 2.1 Методики, покази розрахункового засобу обліку не враховуються. Цей засіб обліку замінюється на повірений та опломбований Держспоживстандартом України та електропередавальною організацією. Після відновлення обліку за результатами контрольного зняття показів за 10 - 30 діб визначається середньодобовий обсяг надходження або віддачі електричної енергії через відновлений засіб обліку. На підставі контрольних показів усіх інших засобів обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача, розраховується середньодобове надходження та віддача електричної енергії в кожній точці обліку. Дані інших засобів обліку, що використовуються для розрахунку, беруться за період порушення.

Крім цього, згідно п.2.4. Методики у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ, зазначених у підпунктах 1 - 4, 6 пункту 2.1, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення.

Розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, як зазначалося вище, здійснений відповідачем за період з 21.12.2016 р. по 21.06.2017р.

Відповідно до акту - прийому передачі активної електроенергії АТ «ТБК»: грудень 2016р. було спожито активної електричної енергії 329546кВт.год. на суму 614286.53грн. січень 2017р. було спожито активної електричної енергії 241359кВт.год. на суму 446131.63 грн. лютий 2017 р. було спожито активної електричної енергії 215582кВт.год. на суму 411276.80грн. березень 2017р. було спожито активної електричної енергії 282685кВт.год. на суму 540295.84грн. квітень 2017 р. було спожито активної електричної енергії 231618кВт.год. на суму 431354.57грн. травень 2017р. було спожито активної електричної енергії 145077кВт.год. на суму 268145.06грн., червень 2017р. було спожито активної електричної енергії 191960кВт.год. на суму 356495.00грн., які були сплачені відповідачем в повному обсязі, що підтверджується рішенням господарського суду Херсонської області від 06.09.2018р. по справі № 923/252/18 /абз 3 стр.5/, а саме: «на дату розгляду справи по суті, відповідачем повністю сплачена заборгованість за спожиту активну електричну енергію».

Отже, при проведенні розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії по акту про порушення № 76 від 04.07.2017р. позивачем, у порушення п. 2.4 Методики, не було враховано суми сплачених споживачем за лічильником відображених в витязі з протоколу № 76 від 04.07.2017р. за період грудень 2016- червень 2017р. за точкою обліку, на якій було допущено порушення в обсязі 26948кВт.год. на суму 41074,60 грн.

Крім цього, відповідач вважає, що наданий позивачем Акт про заміну приладів обліку і акт про опломбування № 11399 від 11.03.2011р. та Акт про опломбування та збереження пломб № Д3668 від 11.03.2011р. є неналежним доказом підтвердження обставин, встановлених у ньому, оскільки він містить підпис не представника споживача АТ «Таврійська будівельна компанія.

Пунктом 3.32 ПКЕЕ передбачено, що при пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

Водночас, зі змісту Акта № Д3668 про опломбування та збереження пломб та Акту про заміну приладів і акта опломбування № 11399 від 11.03.2011р. про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому слідує, що від імені споживача – АТ «ТБК» прилади обліку та пломби прийняла особа мовою оригінала /Редкоус В.В. Председатель//, у той час, як означена особа у трудових відносинах з позивачем не перебувала. При цьому, відповідач зазначеній особі не надавав Редкоус В.В. повноважень на засвідчення та підписання подібних документів.

Вищезазначене свідчить як про відсутність у відповідача, як споживача, обов`язку по збереженню і цілісності пломби, встановленої на лічильнику, так і відсутність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності за пошкодження такої пломби.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що акт про порушення № 131068 від 21.06.2017р. на підставі якого прийнято рішення про донарахування плати за безоблікове споживання електричної енергії, складено з недоліками, що унеможливлюють його застосування як належного доказу у справі, оскільки відомості, на яких ґрунтується висновок про порушення правил не відповідають дійсності та не знаходять свого документального підтвердження, а тому і нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії наведене в витягу з протоколу № 76 від 04.07.2017р є необґрунтованим та безпідставним, а тому задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, з урахуванням наявного у сторін права на продовження відповідних процесуальних строків у зв`язку із запровадженням карантину, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2006 р. між ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», в подальшому Акціонерним товариством «Херсонобленерто» (позивачем) та ЗАТ «Таврійська будівельна компанія» в подальшому Акціонерним товариством «Таврійська будівельна компанія» (відповідачем) укладено договір про постачання електричної енергії №3668 відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується постачати Споживачу електричну енергію, а Споживач зобов`язується сплачувати Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору, сторони погодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керувати чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до п. 4 Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (Додаток №6 до Договору) від 24.02.2006р., споживач несе відповідальність за ТП – 1С ЗАТ «ТБК» РЩ, ПЛ-0,4 кВ, кабель живлення, прилади обліку електроенергії та все електрообладнання причалу, згідно договору з субспоживачем.

Згідно Акту про заміну приладів обліку і акт про опломбування №113993 від 11.03.2011р. на об`єкті споживача ЗАТ «ТБК» Причал №3, вул.Причальна,25, було встановлено електролічильник №058902105, тип СА4-И678, а також проведено опломбування системи обліку: №№27471678 кожух, 27471673 ввід, 27471611 (Акт Д3668 про опломбування та збереження пломб від 11.03.2011р.) (а.с.23,24). У даному акті зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб на них покладається на споживача або організацію, на території якої вони встановлені (згідно ПКЕЕ).

21.06.2017 працівником ПАТ «ЕК» «Херсонобленерго» інспектором Числовим В.М. № посвідчення 2897, що прибув на об`єкт відповідача – причал «Рибак» (м.Херсон, вул.Макарова/р.Кошова) для проведення перевірки дотримання споживачем вимог ПКЕЕ.

За результатами проведеної перевірки електроустановок відповідача, представниками позивача було виявлено наступні порушення: «п.п. 10.2.26, 3.31, 3.6 ПКЕЕ», мовою оригіналу «а именно выявлено отсутствие эл.счетчика, тип СА4-И678, 380В/І= 20-50А №058902105, соответственно и номерных пломб установленных на эл.счетчике, пл. №27471673 - кл.кол + кож.счетчика, пл. №27471678 — кожух эл.счетчика. Безучетное потребление эл.энергии. Эл.энергия потребляется, но плата за потребленную эл. энергию по объекту не производится» (а.с.25-26).

Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 чинних на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПКЕЕ) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

За фактом виявленого порушення, представниками позивача, в присутності представника споживача – головного енергетика Яценко А.М., був складений Акт про порушення №131068 від 21.06.2017 р. Останній в свою чергу з актом про порушення був ознайомлений, про що мається відповідний підпис, без зауважень. (а.с.26 зворотня сторона).

В пункті 9 зазначеного Акту Споживачу повідомлено про проведення 04.07.2017 р. ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» засідання комісії постачальника електроенергії по розгляду складеного акту, за адресою: м.Херсон, вул.Пестеля, 5, каб.3 на 14-00 год. (а.с.26).

Суд звертає увагу, що складений позивачем вищевказаний акт про порушення фіксує факт порушення відповідачем Правил, між тим не містить жодних заперечень чи зауважень останнього щодо відображеного в акті правопорушення або стосовно порушення уповноваженими особами Акціонерного товариства «Херсонобленерго» порядку проведення перевірки та складання даного акту.

При цьому будь-які докази на підтвердження порушення працівниками позивача порядку складення акту про порушення або наявності недоліків (дефектів) зазначеного акту у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не подані.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ встановлено Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. № 562.

Вказана Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Комісією позивача, за результатом розгляду акту про порушення № 131068 від 21.06.2017 р. було прийнято рішення про донарахування вартості недоврахованої електричної енергії за порушення п. 2.1.3 Методики, розрахунок проведено по п. 2.5 Методики, сума донарахування склала 60294,14 грн.

Дане рішення було оформлено протоколом № 76 від 04.07.2017р. (копія витягу з протоколу №76, а.с.27).

Період за який було здійснено перерахунок становив з 21.12.2016р. по 21.06.2017р., початок періоду розрахунку – за 6 місяців, що передували дню виявлення порушення.

Враховуючи відсутність представника споживача на засіданні комісії, позивачем на адресу відповідача поштою за вих.№ 038529 від 14.07.2017р. було направлено витяг з протоколу №76 від 04.07.2017 р. та додатковий рахунок №3668 на оплату 30294,14 грн. вартості недоврахованої електричної енергії, яку відповідач отримав 21.07.2017 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.29).

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Проте, доказів оскарження рішення комісії відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії №3668 від 24.02.2006 р., п.2.1. - сторони погодили під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов`язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Оскільки відповідачем витяг з протоколу №76 від 04.07.2017 р. та додатковий рахунок №3668 за червень 2017р. на оплату 60294,14 грн. вартості недоврахованої електричної енергії одержано 21.07.2017 р., то строк здійснення ним оплати є таким, що настав.

Позивач в поданій позовній заяві зазначає про те, що відповідачем вказана сума заборгованості за недовраховану електричну енергію досі не сплачена, у зв`язку із чим і виник даний спір, а тому просить суд стягнути 60294,14 грн. вартості недоврахованої електричної енергії з відповідача на його користь.

Окрім цього, п.3.3. ПКЕЕ, передбачає, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Суд, розглянувши заявлену позовну вимогу, вважає її обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню з огляду також на наступні підстави.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4.2.3 Договору, Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем – юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ 05.12.2001р. №1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі – Методика), у разі таких дій Споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією встановлено Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. № 562 (далі — Методика).

Вказана Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

За змістом пункту 2.5 чинної на той час Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 2 пункту 2.1 цієї Методики, а саме: пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів, величина розрахункового "добового обсягу споживання електричної енергії розраховується за формулою 2.4 Методики.

Так, за результатами перевірки працівниками відповідача було встановлено, що споживач з метою безоблікового споживання зняв пломби з засобу обліку, споживав електроенергію поза засобами обліку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно проведено нарахування вартості недооблікованої електроенергії за актом про порушення №131068 від 21.06.2017р.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бочаров проти України" наголошує на тому, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи жодного доказу сплати відповідачем 60294,14 грн. вартості недооблікованої електричної енергії, розрахованої за актом про порушення №131068 від 21.06.2017р., а також доказів того, що рішення Акціонерного товариства "Херсонобленерго", оформлене протоколом №76 від 04.07.2017р. визнано недійсним, нечинним, незаконним, протиправним або скасовано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у даній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Серявін та інші проти України”, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

При цьому суд зауважує, що ст.267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

18.11.2020р. відповідачем подана заява про застосування строків позовної давності, проте суд зважає на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-ІХ від 18.06.2020 р. (набрав чинності 17.07.2020) встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби COVID-19» №540-ІХ від 30.03.2020р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строки учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, перебіг загальної позовної давності тривалістю у три роки, встановлений ст..257 ЦК України, продовжено на строк дії карантину, а саме до 31.12.2020р. Трирічний строк позовної давності стосовно Акту про порушення №131068 від 21.06.2017 р. мав би закінчитися 21.06.2020 р., але з огляду на норми чинного законодавства України прийняті в зв`язку із введенням карантину, АТ «Херсонобленерго» звернувшись до суду 16.07.2020 р. фактично подало позов у межах строку передбаченого ст. 257 ЦК України.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» (73011, м.Херсон, вул.Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078) на користь Акціонерного товариства "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" (73003, м.Херсон, вул.Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) на поточний рахунок № НОМЕР_1 в філії Херсонського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» № 10021, МФО 352457, код 05396638, вартість недоврахованої електроенергії в сумі 60 294,14 (Шістдесят тисяч двісті дев"яносто чотири, 14) грн., судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено і підписано 02.12.2020р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна