№ 9319987, 26.04.2010, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 р.           Справа № 2-а-717/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

при секретарі судового засідання: Педорук Олесі Сергіївні

за участю представників сторін:

позивача : Порхун Л.М., Василенко О.В.

відповідача : Ящук Л.М., Карпенко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області

до: Центру професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці

про: зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ :

Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до Центру професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці про зобов'язання до виконання вимоги щодо перерахування коштів в дохід Державного бюджету України на суму 107,58 тис. грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити. Разом з тим, представником позивача надано заява суду від 26.04.2010р. в якій зазначено, що в результаті часткового відшкодування коштів відповідачем КРУ у Вінницькій області просить зменшити позовні вимоги на загальну суму 67,98 тис. грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що позаплановою ревізією використання бюджетних коштів на підготовку кадрів Центром професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці, було встановлено порушення вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2005р. №560, недотримання вимог п. 2,3 Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 27.10.1997р. №383/239/131, відсутність належного контролю за повнотою надходження доходів від наданих послуг з навчання, проживання та виробничої практики учнів. Оскільки, в ході контрольного заходу виявлені порушення не були усунені, на адресу відповідача було направлено лист (№02-03-17-14/6819 від 01.10.2009) з вимогою вжиття заходів щодо усунення порушень виявлених під час ревізії, що спонукало позивача звернутися до суду з позовом.           

Представники відповідача в судовому засіданні позов визнали в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне:

Відповідно до вимог статті 1 та частини 2 статті 4 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”(далі - Закон) Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах. Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

В силу частини 2 вказаної статті державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Частиною 5 статті 2 Закону передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно пункту 7 статті 10 Закону Державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідно до вимог статті 12 Закону службові особи державних контрольно-ревізійних служб зобов'язані суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом.

Судом встановлено, що контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області, відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.07.2009р. та на підставі направлень на проведення ревізії була проведена ревізія використання бюджетних коштів на підготовку кадрів Центру професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці за період з 01.01.2007 р. по 01.02.2009 р., виявлено порушення вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2005р. №560, недотримання вимог п. 2,3 Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 27.10.1997р. №383/239/131, відсутність належного контролю за повнотою надходження доходів від наданих послуг з навчання, проживання та виробничої практики учнів, у зв’язку з чим до відповідача вжито заходів щодо надходження недоотриманих ним доходів спеціального фонду кошторису в загальній сумі 107,58 тис. грн., про що складено акт від 28.07.2009 року № 03-07/20 .

01.10.2009 року відповідачу було пред'явлено лист № 02-03-17-14/6819, пунктом 3 якого вимагалось вжити заходів щодо надходження недоотриманих Центром доходів спеціального фонду кошторису в загальній сумі 107,58 тис. грн.

Інформацію, про вжиті заходи і виконання вимог доведених до Відповідача листом від 01.10.2009 року № 02-03-17-14/6819 необхідно було надіслати на адресу Позивача, разом із завіреними належним чином копіями підтверджуючих документів в термін до 25.10.2009.

Станом на 10.02.2009р. Відповідачем не вжито заходів щодо надходження недоотриманих доходів спеціального фонду кошторису в загальній сумі 107,58 тис. грн, в зв"язку з чим пред"явлено позов.

Суд бере до уваги заяву позивача щодо зменшення позовних вимог, а тому загальну сума коштів яка підлягає до сплати відповідачем в Державний бюджет України становить 67,98 тис. грн.

Оцінюючи заяву відповідача про визнання позову у повному обсязі суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що позовна заява базується на дійсних обставинах, що підтверджуються відповідними доказами, а визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Оскільки відповідач не виконав вимоги позивача про усунення вказаних порушень, то в нього виникло право на звернення до суду з відповідним позовом про зобов'язання вжити таких заходів, і такі дії позивача відповідають чинному законодавству.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, визнається відповідачем, і тому підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Центру професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Тарногродського, 27, р/р 35214001000205, АКПІБ ЗАТ "Промінвестбанк" м. Вінниця, ЄДРПОУ 25499785) до Державного бюджету України (р/р 35224002000205 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) кошти в сумі 67 000 (Шістдесят сім тисяч) грн. 98 коп.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 28.04.10

Суддя          Жданкіна Наталія Володимирівна