Court ruling № 93095648, 24.11.2020, Obolonskyi District Court of Kyiv City

24.11.2020 Справа № 756/14992/20

Справа пр. №2/756/6455/20

ун. №756/14992/20

У Х В А Л А

24 листопада 2020 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів акціонерного товариства "Альфа-Банк" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васьківської Вікторії Станіславівни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

18 листопада 2020 року позивач АТ "Альфа-Банк" звернулося до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васьківської В.С. про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії.

24 листопада 2020 року позовна заява з додатками була передана судді Андрейчуку Т.В.

Суддя, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.

Правила підсудності справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, визначені ст. ст. 26-30 ЦПК України.

За приписами ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Згідно зі ст. 131 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність в межах нотаріального округу - територіальної одиниці, в межах якої знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса. Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

Нотаріальні дії вчиняються у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. В окремих випадках, якщо особа не може з`явитися в зазначене приміщення, а також якщо того вимагають особливості вчинюваної нотаріальної дії, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза зазначеними приміщеннями (ст. 41 Закону України "Про нотаріат").

Вимоги про оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта пред`являються з додержанням загальних правил, якщо до цих вимог не застосовуються правила виключної підсудності.

Ч. 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Правила ч. 1 ст. 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постановах Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", від 07 лютого 2014 року №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. За положеннямист. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. ст.364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки з цього майна (ст. ст. 370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Цей перелік не є вичерпним.

Предметом позову у справі за позовом АТ "Альфа-Банк" є оскарження постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васьківської В.С. від 27 травня 2020 року №21/02-31, якою відмовлено АТ "Альфа-Банк" у видачі дубліката договору іпотеки від 06 лютого 2008 року №76592, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 , а також зобов`язання нотаріуса видати позивачеві дублікат указаного договору.

Отже, позовні вимоги АТ "Альфа-Банк" стосуються оскарження постанови приватного нотаріуса щодо відмови у видачі дубліката договору, а не вчинення, виконання чи оскарження правочину щодо нерухомого майна, що підлягають розгляду за правилами виключної підсудності, визначеної ч. 1 ст. 30 ЦПК України. Будь-яких інших вимог щодо нерухомого майна АТ "Альфа-Банк" не заявлено.

Наведене свідчить, що підстави для зверення позивача до Оболонського районного суду м. Києва з указаним позовом відповідно до правил ч. 1 ст. 30 ЦПК України відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

У своїй постанові від 09 вересня 2020 року у справі №757/53167/18-ц Верховний Суд зазначив, що законом не передбачено іншого порядку подання позовів, як і не встановлено особливостей подання позовів до приватних виконавців, арбітражних керуючих чи інших осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З огляду на зазначене, оскільки приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васьковська В.С. не є суб`єктом підприємницької діяльності, а здійснює незалежну професійну діяльність, позов до неї може бути пред`явлений за правилами підсудності, визначеними ч. 1 ст. 27 ЦПК України, тобто за зареєстрованим місцем її проживання, а не за місцем здійснення нею професійної діяльності.

На виконання положень ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддею 24 листопада 2020 року скеровано запит до комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) для отримання з Реєстру територіальної громади м. Києва інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з отриманою судом інформацією місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки місце проживання відповідача не зареєстровано в Оболонському районі м. Києва, справа за позовом АТ "Альфа-Банк" згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 ЦПК України, не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.

За приписами ч. 1 ст. 378 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Зважаючи на те, що справа згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України належить до територіальної юрисдикції (підсудна) Голосіївського районного суду м. Києва, її слід надіслати на розгляд цьому суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Справу за позовом акціонерного товариства "Альфа-Банк" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васьківської Вікторії Станіславівни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії надіслати за підсудністю на розгляд Голосіївському районному суду м. Києва у зв`язку з тим, що вказана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.В. Андрейчук