Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" квітня 2010 р. Справа № 4/39/10
Позивач Відкрите акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль”,
вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54002
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕОЛ”,
вул. Садова, 1, м. Миколаїв, 54000
Суддя Дубова Т.М.
ПРИСУТНІ:
Від позивача –Кузьміна Б.М. довіреність № 09/34 від 03.11.09р.
Від відповідача –не з’явився
СУТЬ СПОРУ: стягнення боргу у сумі 3208,93 грн., з яких: 1523,20 грн. основного боргу, інфляції у сумі 176,85 грн. за період з вересня 2009р. по березень 2010р., 3% річних за період з жовтня 2009р. по березень 2010р. у сумі 37,82 грн., пені в сумі 1471,06 грн. за період з листопада 2009р. по березень 2010р.
Відповідач про час судового засідання належним чином повідомлений за юридичною адресою, відповідно до ст. 64 ГПК України, про що свідчить поштове повідомлення (арк.спр. 35), але вимог ухвали суду від 31.03.10р. відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.
Розглянувши матеріали справи за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача суму 1523,20 грн. основного боргу з теплової енергії, інфляції за період з вересня 2009р. по березень 2010р. в сумі 176,85 грн., 3% річних за період з жовтня 2009р. по березень 2010р. у сумі 37,82 грн. та пені в сумі 1471,06 грн. за період з листопада 2009р. по березень 2010р., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 510, 525, 526, 625 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
01.11.2003р. сторони уклали договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2746 (арк.спр. 21-25), згідно якого позивач відпустив відповідачу теплову енергію за період з листопада 2009р. по лютий 2010р. на загальну суму 1523,20 грн., що підтверджується нарядом на підключення до системи теплопостачання від 29.10.09р. та щомісячними рахунками (арк.спр. 11, 13-16).
Пунктами 6.2, 6.3 договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за 20 днів до початку розрахункового періоду був зобов’язаний сплачувати позивачу вартість, зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.
На оплату спожитої теплоенергії відповідачу були вручені щомісячні рахунки на загальну суму 1523,20 грн. (арк.спр. 13-20).
Проте, відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, за надану теплову енергію станом на час пред’явлення позову не розрахувався.
Таким чином, станом на час порушення справи заборгованість відповідача за теплову енергію склала 1523,20 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідач позов не заперечив, доказів погашення боргу не надав.
У зв’язку з порушенням відповідачем умов договору позивачем нараховані за період з жовтня 2009р. по березень 2010р. 3% річних в сумі 37,82 грн. та інфляції в сумі 176,85 грн. за період з вересня 2009р. по березень 2010р., що підтверджені розрахунками позивача (арк.спр. 8-9), які відповідачем не заперечені, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на підставі ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 7.4.2 договору та на підставі ЗУ «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»позивачем нарахована пеня в розмірі 1,0% належної до сплати суми за кожен день прострочки за період з 01.11.09р. по 23.03.10р., що склала 1471,06 грн.
Між тим, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 79,64 грн., оскільки відповідно до ст.7 Господарського Кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються насамперед Конституцією України та цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України та ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, розмір пені, виходячи з подвійної ставки НБУ за період з 01.11.09р. по 23.03.10р. складав би 79,64 грн.
Отже, нарахування позивачем пені в розмірі 1,0% в сумі 1471,06 грн. за несвоєчасну сплату боргу в сумі 1523,20 грн., не відповідає вимогам загальних засад цивільного законодавства, визначених у ст.3 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕОЛ” (вул. Садова, 1, м. Миколаїв, код 32003945) на користь відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, код 30083966) суму 1523,20 грн. основного боргу, інфляції 176,85 грн., 37,82 грн. 3% річних, 79,64 грн. пені, 57,77 грн. держмита та 133,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу.
На суму 1391,42 грн. пені в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.
Суддя Т.М.Дубова
The court decision No. 9307940, Commercial Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 20.04.2010. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 4/39/10. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: