Court ruling № 93079204, 25.11.2020, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 203/1543/20

Провадження № 1-і/203/2/2020

УХВАЛА

25 листопада 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.

при секретарі Дзьоми Ю.О.

за участю прокурора Денисенка В.В.

захисника Савченка І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.263, ч.5 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

25 листопада 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.263, ч.5 ст.186 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначив, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання останньому міри запобіжного заходу, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків вчиненого кримінального правопорушення та спотворити, приховати або знищити докази у вищевказаному провадженні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Савченко І.В. заперечував проти клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою. Крім того, адвокат просив змінити запобіжний захід підзахисному на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити обрану міру запобіжного заходу з наступних підстав.

Згідно з абзацом п`ятим п.20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України , у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд ураховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення (злочину), санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_1 у разі визнання його вини та усвідомлення невідворотності покарання за вчинене кримінальне правопорушення, з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від досудового розслідування та суду.

Наведене підтверджує ризик подальшого переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, відповідно відсутній офіційний дохід, тобто не має стабільного матеріального положення, що підтверджує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, суд ураховує, що судове дослідження доказів по справі не проведене, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на потерпілого та свідків вчиненого кримінального правопорушення та спотворити, приховати або знищити докази у вищевказаному провадженні, враховуючи те, що не встановлено місцезнаходження викраденого майна в повній мірі, а лише частково.

Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються.

Також, суд враховує підстави за яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і які наразі не втратили своєї актуальності.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ "Летельє проти Франції", суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність продовження щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосування електронного засобу контролю, суд не знаходить, тому в задоволенні відповідного клопотання відмовляє.

Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи в сукупності обставини, визначені ст.178 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178,350, 369, 372 КПК України, п.20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України,

п о с т а н о в и в:

У клопотанні адвоката Савченка І.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю відмовити.

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Денисенка В.В. про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.263, ч.5 ст.186 КК України, задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23 січня 2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя М.О. Католікян