Decision № 93047066, 23.11.2020, Yemilchyne District Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 277/865/20

Номер рядка звіту 38

РІШЕННЯ

іменем України

"23" листопада 2020 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В. В.

за участю секретаря с/з Євтушок М. Т.

розглянувши в спрощеному позовному проваджені, відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з цим позовом та просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 12.08.2011 року в сумі 73594,77 грн. та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 12.08.2011 року. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком договір. Відповідно до умов зазначеного договору позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, а саме відкрив кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та надав відповідачу у користування кредитну карку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 2000,00 грн. Відповідач, в свою чергу, не надає своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

Станом на 30.06.2020 року заборгованість за кредитним договором становить 73594,77 грн., яка складається з наступного:

- 1237,21 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 72357,56 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками.

З метою захисту своїх прав позивач змушений звернутись до суду.

16.10.2020 року по справі було відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Одночасно відповідачу було роз`яснено її право подати відзив на позовну заяву та встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для його подання. Також відповідача було попереджено про те, що у разі ненадання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження ОСОБА_1 отримала 22.10.2020 року, однак відзив на позовну заяву до даного часу не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 12.08.2011 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 19).

У анкеті - заяві зазначено, що клієнт згоден з тим, що ця анкета - заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

При цьому зазначалось, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приватбанку, і позичальник зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

12.08.2011 ОСОБА_1 підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 20). У вказаній довідці визначено відсоткова ставка 2,5% на місяць на залишок заборгованості, розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості, строк внесення платежів до 25 числа місяця наступного за звітним, порядок нарахування пені.

Згідно розрахунку позивача у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань відповідачем станом на 30.06.2020 заборгованість за договором становить 73594,77 гривень, з яких: 1237,21 грн. заборгованість за тілом кредиту; 72357,56 грн. загальний залишок заборгованості за відсотками.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Довідку про умови кредитування та на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт " та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Саме до такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17.

Разом з тим в матеріалах справи міститься Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Зазначена довідка видана на ім`я ОСОБА_1 та підписана нею 12 серпня 2011 року.

Розрахунком заборгованості за договором б/н від 12.08.2011, укладеного між Приватбанком та клієнтом ОСОБА_1 підтверджується, що остання користувалась кредитними коштами.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ПАТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

А тому вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 1237,21 грн. тіла кредиту є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Що стосується вимог банку про стягнення з відповідачки процентів у сумі 72357,56 грн., то вони є необгрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Позивачем не доведено тієї обставини, що кошти позичальника, які спрямовувались на погашення кредиту були розподілені в першу чергу на погашення тіла кредиту, а не процентів як це передбачено вищезазначеними нормами закону.

До того ж із розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 вбачається, що відсотки погашалися (а.с.6-12).

Окрім того з розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що банк в односторонньому порядку підняв розмір відсоткової ставки з 30% до 34,8% та в подальшому до 43,2%, про що не було зазначено ні в анкеті-заяві, ні в довідці про умови кредитування, яка була підписана ОСОБА_1 12.08.2011.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необгрунтованість вимог банку щодо стягнення з відповідача відсотків у сумі 72357,56 грн., а тому в цій частині у задоволенні вимог необхідно відмовити.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог, згідно вимог ст. 141 ЦПК України. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» суд задовольняє на 01,68% із розрахунку 1237,21:73594,77х100%=01,68%

Враховуючи наведене сума судового збору, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача становить 35 грн. 31 коп. (2102,00 х 01,68% = 35 грн. 31 коп.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.08.2011 року в сумі 1237 (одна тисяча двісті тридцять сім) грн. 21 коп., а також судовий збір в сумі 35 (тридцять п`ять) грн. 31 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 23.11.2020 року.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: В. В. Заполовський