Court ruling № 93029360, 19.11.2020, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа №127/11186/20

Провадження №1-кп/127/418/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

Колегія суддів в складі:

судді доповідача Каленяка Р.А.,

суддів Бернади Є.В., Романчук Р.В.,

при секретарі Жовмір А.І.,

за участю:

прокурора Солодкого С.Ю.,

захисника Присяжнюка О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020020000000088, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 17 лютого 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №12020020000000088, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 17 лютого 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може продовжувати злочинну діяльність, його процесуальна поведінка свідчить про те, що обвинувачений, усвідомлюючи суворість покарання, може вживати заходів, щодо переховування від суду. Також, наявні обставини, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризик незаконно впливати на експертів, спеціалістів, потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні. Крім того, пояснив, що обвинувачений вчинив особливо тяжкі злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. Також доповнив, що враховуючи особу обвинуваченого, його вік, матеріальний стан, відсутність стійких соціальних зв`язків, антигромадський спосіб життя, вважає що застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, є недієвим та недоцільним.

Обвинувачений заперечив проти клопотання прокурора.

Захисник Присяжнюк О.Г. заперечив проти клопотання прокурора, вважає ризики на які посилається прокурор не підтверджені, просив відмовити в заявленому клопотанні.

Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 обрано та ухвалами суду в подальшому продовжено йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи наведене та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою, в зв`язку з тим, що він обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, незаконно впливати на експертів, спеціалістів, потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню,що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою ОСОБА_1 як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК(абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

На думку суду, в клопотаннях обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєні злочини, особу обвинуваченого, його спосіб життя, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини. Тому ОСОБА_1 застава у даному випадку не визначається.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора Солодкого С.Ю. про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 19 листопада 2020 року по 17 січня 2021 року включно.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань ( №1)».

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 7 діб з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя доповідач:

Судді: