Court ruling № 93022689, 17.11.2020, Samarskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 206/4496/20

Провадження № 2/206/1167/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 Самарський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі

судді Маштака К.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, –

ВСТАНОВИВ

У провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя(далі – цивільна справа).

20.10.2020 по даній справі відкрито провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.11.2020

12.11.2020 до канцелярії суду позивачем було подано заяву про відмову від позовних вимог та вирішення питання щодо повернення позивачу судового збору та зазначила, що правові наслідки відмови від позовних вимог їй відомі та зрозумілі.

17.11.2020 в судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Ознайомившись з поданою позивачем заявою та матеріалами даної цивільної справи, суд приходить до наступного.

Так, у відповідності до ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Отже, пунктом 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу, беручи до уваги те, що заява позивача не порушує будь-чиї права або інтереси, суд приймає відмову позивача від даного позову, у зв`язку із чим провадження у справі підлягає закриттю.

Щодо вирішення судом питання про повернення позивачу судового збору, у зв`язку із відмовою позивача від позову, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 2 ст. 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Аналогічна ч. 1 ст. 142 ЦПК України норма міститься у ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Так, порядок повернення судового збору передбачений Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на вищевикладене, 50% сплаченого ОСОБА_2 судового збору підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпеченням реалізації фінансової політики.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 206, 255, 260-261, 263, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти відмову позивача ОСОБА_2 від позову.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, у зв`язку із відмовою позивача від позову.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпра, код ЄДРПОУ 37989295 повернути ОСОБА_2 , 50% сплаченого судовий збору, у розмірі 420,00 грн., згідно квитанції № 0.0.1855104698.1 від 01.10.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення у формі ухвали складено 20.11.2020.

Суддя К.С. Маштак