Court ruling № 92887692, 16.11.2020, Volyn District Administrative Court

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/15949/20 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши матеріали позовної заяви Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Луцький спиртогорілчаний комбінат звернулося з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника від 19.10.2020 ЗВП №55432299.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

Таким чином, оскільки у позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 2 102грн.

Однак, в порушення вимог частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви позивачем не долучено документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, яке вмотивовано тим, що підприємство з 07.12.2011 перебуває в стані припинення та тривалий час не здійснює господарську діяльність. Жодних доказів на підтвердження заявленого клопотання представником позивача не подано.

Вирішуючи вказане клопотання позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1 та 2 статті 132 КАС України, встановлено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Разом з тим, згідно ч. 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з господарською діяльністю юридичної особи та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати, враховуючи, при цьому відсутність належних доказів на підтвердження даних фактів.

Відтак, суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки ДП Луцький СГК зазначеним вимогам закону не відповідає.

Згідно з п.1 ч.1ст.4 КАС України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Частиною першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (частина друга статті 287 КАС України).

Представник позивача вказує, що оскаржувана постанова на адресу підприємства не надходила, а про перебування майна під арештом стало відомо 12.11.2020 в зв`язку з отриманням інформаційної довідки від 12.11.2020 № 232324874 з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно в якій містився запис про арешт нерухомого майна позивача, постанова ж від 19.10.2020 ЗВП № 55432299 про арешт майна боржника отримана позивачем 12.11.2020 з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Разом з тим, ні інформаційна довідка, ні будь-які інші докази на підтвердження вищевказаного до позовної заяви долучені не були.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 123, 161 КАС України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) документу про сплату судового збору за подання даної позовної заяви в сумі 2 102грн., 2) належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – сім днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.В. Дмитрук