Decision № 9278577, 27.04.2010, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2010 р. Справа № 19/36

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпостачзбут"

до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій"

про визнання договору укладеним та про стягнення боргу 71 525 грн. 94 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : Юшин Д.В.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача про визнання договору поставки від 21.03.2008 року укладеним та стягнення боргу в сумі 71525,94 грн. В обгрунтування вимог зазначає, що 21 березня 2008 року відповідачу було поставлено металеві вироби за видатковими накладними на суму 110431,92 грн., які останнім оплачені частково в сумі 38905,98 грн. Залишок боргу в сумі 71525,94 грн. відповідач не сплатив, направлені на його адресу претензії залишив без відповіді та задоволення. Договір поставки між сторонами в письмовому вигляді не укладався, однак враховуючи існуючі господарські відносини з поставки товару, позивач просить визнати договір від 21.03.2008 року укладеним. В судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, вимог не заперечив та в судові засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Протягом лютого-березня 2008 року ТзОВ "Металпостачзбут" передало ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" металопродукцію на загальну суму 290599,14 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 270201 від 27.02.2008 року на суму 96073,20 грн.;

- № 140304 від 14.03.2008 року на суму 84094,02 грн.;

- № 210301 від 21.03.2008 року на суму 110431,92 грн.

В свою чергу відповідач протягом березня 2008 року - квітня 2009 року здійснив часткову оплату отриманого товару в сумі 219073,20 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Таким чином залишок неоплаченого товару становить 71525,94 грн. (290599,14 - 219073,20 = 71525,94).

Направлені на адресу відповідача претензії з вимогою погасити існуючу заборгованість залишені останнім без відповіді та задоволення.

Договору в письмовій формі сторони не укладали, однак відповідач отримав товар та підписав товарно-розпорядчі документи на нього –накладні, а отримавши пропозицію оплатити вартість товару –виконав її частково. Отже, між сторонами існують господарські відносини купівлі-продажу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 71525,94 грн. підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання укладеним договору поставки від 21.03.2008 року судом враховано слідуюче.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України регламентовано право особи на захист свого цивільного права та законного інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також способи захисту цивільних прав та інтересів. З аналізу даних норм вбачається, що чинне законодавство не передбачає такого способу захисту порушеного права як визнання договору укладеним. Подібний позов не може бути предметом судового розгляду і тим більше –предметом судового рішення. Тому господарський суд вважає, що встановлення факту укладення договору може бути лише елементом оцінки фактичних обставин справи та обгрунтованості вимог.

З наведених вище мотивів, правова позиція позивача вбачається хибною. Вимога про визнання договору укладеним не відповідає способам захисту цивільних прав, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково. Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача судові витрати по справі в частині задоволених майнових вимог позивача.

Поряд з цим з позивача підлягає стягненню в державний бюджет сума недоплаченого державного мита за немайнову вимогу в розмірі 34,25 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" (34500, Рівненська область, м. Сарни, вул. 17 Вересня, 21, код ЄДРПОУ 01374027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачзбут" (01135, м. Київ, вул. П.Пестеля, 11, код ЄДРПОУ 33833755) - 71 525 грн. 94 коп. боргу, 715 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачзбут" (01135, м. Київ, вул. П.Пестеля, 11, код ЄДРПОУ 33833755) в дохід Державного бюджету України 34 грн. 25 коп. державного мита.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "29" квітня 2010 р.